Нирка з молотка

У Німеччині близько 12 тисяч пацієнтів стоять у черзі на трансплантацію - нирки, печінки, легені, серця. Але донорських органів катастрофічно бракує. Близько 20 відсотків хронічних хворих вмирають, так і не дочекавшись потрібного органу для пересадки. Тим сильніше обурення викликають повідомлення у ЗМІ про те, що в університетській клініці в Геттінгені завідувач відділенням фальсифікував історії хвороби, щоб забезпечити "своїм" пацієнтам пересадку печінки.

Справа набирає обертів: виявляється, той же лікар під час роботи в університетській клініці в Регенсбурзі у період з 2004 по 2006 роки практикував аналогічний метод, щоб скоротити терміни очікування для "потрібних" пацієнтів.

Чи були хабарі, з'ясує слідство

Підозрюваному 45 років. Ще в Регенсбурзі в його роботі були відзначені порушення правил черговості хворих на трансплантацію. У першу чергу донорські органи отримують ті пацієнти, які, згідно з прогнозами лікарів, без пересадки навряд чи проживуть три місяці. Підозрюваний лікар довільно підробляв результати аналізів і виставляв стан "своїх" хворих як критичний. Але в Регенсбурзі справу було закрито. Керівництво клініки в Геттінгені запевняє, що при прийомі на роботу не знало про ці підозри. Поки виявлено 46 підроблених історій хвороби.

Слідство зараз з'ясовує, яку роль у всьому цьому зіграли гроші. У ЗМІ просочилася інформація про те, що один з позачергових пацієнтів, які отримали донорську печінку, був заможний російський громадянин. Крім того, як підтвердила представник клініки в Регенсбурзі Кордула Гайнріх, у списки німецьких черговиків в обхід усіх законів потрапили громадяни Йорданії.
В Геттінгені у шахрая був, як мінімум, один спільник. Йому теж закидають хабарництво і ненавмисне вбивство. Адже не виключено, що пацієнти, що так і не дочекалися донорського органу через злочинні маніпуляції, могли загинути.

Тепер слід з'ясувати, хто був замішаний у махінації в Регенсбурзі. Важко собі уявити, щоб одна людина могла в таких масштабах фальсифікувати документи у німецьких клініках з їхньою ретельною документацією. Уже відсторонений від роботи директор хірургічного відділення.

Прокуратуру зацікавила і статистика: в клініці в Регенсбурзі кількість операцій з пересадки печінки за короткий період різко зросла з 10 до 50 на рік. Тривало зростання і після переходу головного підозрюваного на роботу в Геттінген. Так, 2009 року в Регенсбурзькій клініці було зроблено 69 операцій з трансплантації печінки. Головний підозрюваний всі звинувачення відкидає. До суду він перебуває на волі. Спроби журналістів його розшукати успіхом не увінчалися. Припускають, що він перебуває десь за кордоном.

Новий закон про трансплантацію

З 1 серпня в Німеччині набув чинності новий закон про трансплантацію. Якщо вірити опитуванням, 70 відсотків німців згодні, щоб у разі несподіваної смерті у них були вилучені донорські органи. Але посвідчення донора мають тільки 17 відсотків. Розрив настільки великий, насамперед тому, що люди просто відкладають «на потім» питання про отримання такого документа. Мета нового закону - залучити якомога більше потенційних донорів.

Надалі кожному німцеві старше 16 років буде періодично приходити письмовий запит з пропозицією стати донором. У разі відсутності посвідчення згоду на вилучення органів у загиблого можуть дати його найближчі родичі. Проте багато лікарів просто не наважуються звернутися з цим питанням до людей, які щойно перенесли загибель близької людини. Тому у всіх 1400 клініках в Німеччині, в яких є реанімаційне відділення, будуть призначені уповноважені з трансплантації.

Підвищується правовий захист прижиттєвих донорів. Це в основному рідні та близькі пацієнтів. Торік 755 осіб пожертвували нирку, а 71 особа - частину печінки, аби врятувати життя своїх родичів. Раніше прижиттєвим донорам доводилося брати відпустку для операції. За новим законом, їм протягом півтора місяця виплачується зарплата, а лікарняні каси беруть на себе всі пов'язані з операцією витрати.

Злочинна торгівля органами - звичайна практика

Співробітниця Німецького фонду трансплантації органів Ульріке Віргес в інтерв'ю газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung підтверджує, що їй відомі як мінімум три випадки, коли родичі загиблих відмовилися дати згоду на вилучення органів, пославшись на скандали в Регенсбурзі й Геттінгені.

У Німеччині продаж органів донорами та лікарями суворо заборонено. Але у світі, особливо в бідних країнах, ця практика процвітає. Відомі навіть розцінки. Наприклад, нирка від живого донора з Індії або Африки коштує менше тисячі євро, з Туреччини - близько восьми тисяч євро. У США торговці органами на одній нирці заробляють від 25 до 250 тисяч доларів.

Днями інформаційний журнал Spiegel розкрив такий скандал. Репатріантка з Росії в Ізраїлі, що гостро потребувала грошей, погодилася продати одну нирку. Мафія доставила її в столицю краю Косово Пріштіну. При цьому сліди тягнуться й до Німеччини. Одержувачем нирки став німецький підприємець, операція була проведена в клініці, що належить німецьким вкладникам. Жінка отримала за свою нирку 8100 євро. Німецький підприємець заплатив за донорську нирку 82 тисячі євро.

Українські «чорні трансплантологи»

Рівно 5 років тому, у липні 2007-го, подібний скандал довкола «чорної трансплантології» спалахнув й в Україні, після того, як поліція Ізраїлю викрила міжнародну мережу нелегальної трансплантації. Донорів добирали через оголошення у газеті, а відтак доправляли до українських центрів трансплантології у Донецьку та Києві.

Реципієнтами були заможні громадяни, що могли оплатити собі подібну операцію іноді навіть в обхід офіційної лікарняної каси. МВС України якийсь час заперечувало причетність українських клінік до справи. Втім, після серії публікацій Deutsche Welle, які посилалися на слідчі документи, надані нам ізраїльською прокуратурою, влада України не могла не реагувати на скандал міжнародного масштабу - ватажка угруповання хірурга Міхаеля Зіса арештували у Донецьку. Згодом відбулась його екстрадиція до Ізраїлю. Двоє спільників Зіса ще у грудні 2007-го були засуджені судом у Хайфі до різних строків ув’язнення.

Крім того, торік правоохоронні органи України виявили іншу групу «чорних трансплантологів» з інституту ім. Шалімова у Києві, яка займалася нелегальною пересадкою нирок. Проти шістьох арештованих у справі були висунуті офіційні обвинувачення.