Трансгендери та влада моди
6 жовтня 2016 р."Мода завжди виглядає однаково - її презентують високі, стрункі, самозакохані моделі. При цьому ж модна індустрія ніби надає велике значення ексклюзивності", - каже Пеш Ді. Модель, чиє обличчя останніми роками можна було побачити на обкладинках численних глянцевих журналів, мігрантка і… жінка-трансгендер. 2010 року 26-річна дівчина емігрувала з Таїланду до Нью-Йорка з мрією про кар'єру моделі. Вона швидко зрозуміла, що її походження та сексуальна орієнтація при цьому навряд чи допоможуть - радше навпаки. "Я зустрічалася з представниками цілої низки відомих модельних агенцій, але жодна не хотіла укладати зі мною контракт", - розповідає Ді.
Але дівчина не хотіла бути в ролі жертви й почала сама шукати собі роботу. "Публіці подобалися мої виходи на подіум, мої журнальні колонки також викликали добре враження. Тоді я усвідомила, що проблема не в мені!", - ділиться спогадами модель. У цей момент Ді вирішила сама боротися із проблемою - 2013-го року вона заснувала Trans Model - першу модельну агенцію для трансгендерів.
"Ідея була сприйнята дуже добре. Усі питали, чому досі нікому нічого подібного не спадало на думку, попри те, що це було настільки на часі, - розповідає модель про перші реакції на заснування агенції. - Я хотіла створити щось, що давало б трансгендерам можливість бути включеними в процес, аби вони отримали можливість святкувати себе і свою красу".
2013-го на сцену вийшла ще одна піонерка: Нафіса Кептаунвала заснувала власну модельну агенцію Lorde Inc. На сьогодні вона має контракти з близько 60 моделями, і всіх цих людей об'єднує одне - вони не білі. "Ідея в мене з'явилася після того, як дедалі більше моїх колег прорубували собі стежину в модельному бізнесі, але ніхто з них не працював з темношкірими", - розповідає вона. Мало що з того часу змінилося і станом на сьогодні: за даними видання The Fashion Spot, близько 70 відсотків моделей, які брали участь у Нью-Йоркських тижнях моди, - білі.
"Під час останнього показу Gucci Show лише три зі 76 моделей були темношкірими. І такі дизайнери, як, приміром, Демна Гвасалія, яка працює на марку Balenciaga, очевидно, взагалі не вважають за необхідне замовляти моделей із іншим кольором шкіри", - каже Кептаунвала з огляду на найближчу весняну колекцію бренду. Це закостеніле ставлення нагадує 1950-ті роки, каже вона.
На пульсі часу
Згідно з доповіддю правозахисників з Human Rights Campaign, лише в США торік було вбито 21 жінку-трансгендера. Так само занепокоєння викликають і злочини останніх трьох років, скоєні з расистських мотивів, до чого сьогодні активно намагається привернути увагу американський рух Black Lives Matter. По інший бік Атлантики - в Європі - на хвилі кризи біженців дедалі поширенішою стає дискримінація мусульманського населення, яскравим прикладом чого стала заборона носіння буркіні на пляжах Лазурного узбережжя Франції.
Світ моди не має віддзеркалювати подібні страхи й забобони населення, вважає телепродюсер і телеменеджер з США Генрі Равело. "Більшість гадає, що такі проблеми їх взагалі не стосуються. Але насильство проти будь-кого - це завжди проблема всього суспільства", - каже він. Равело у своїй роботі намагається сприяти тому, аби транссексуали стали такою ж частиною публічного життя, як і інші.
"Коли в 1980-х роках розразилася епідемія СНІДу, люди одразу придумали для цього захворювання різноманітні назви на кшталт "хвороби геїв". Таким чином тему можна швидко витіснити з порядку денного. Але ж мода - це частина нашої спільної культури. Вона може змінювати свідомість людей", - каже чоловік. У Равело є своя причина активно боротися із насильством проти інших: внаслідок терористичного нападу на гей-клуб The Pulse в американському Орландо в червні цього року загинув його друг.
Імениті фотографи
Поступово світ моди, схоже, починає змінюватися. Пеш Ді та її моделі з'являються на подіумі Нью-Йоркських тижнів моди та в редакційних колонках найпопулярніших глянцевих журналів. Їх можна побачити навіть у рекламних кампаніях таких брендів, як Smirnoff чи Equinoxx. Інтерес до співпраці з Ді проявляють такі імениті фотографи, як, приміром, Стівен Кляйн. На постійній основі у першокласних фотосесіях почали з'являтися і моделі з агенції Кептаунвали. Вони друкуються на сторінках відомих журналів на кшталт Dazed & Confused чи i-D та виходять на подіуми відомих на весь світ показів моди.
Мусульманська дизайнерка Анніеза Хасібуан з Індонезії продемонструвала на останньому тижні моди в Нью-Йорку свою колекцію хіджабів, яку зустрічали безперервними оваціями й активно обговорювали в соцмережах. Деякими моделями зацікавилася агенція Underwraps, заснована мусульманською модельєркою Наїлою Лімус.
"У світі моди якраз зараз відбуваються зміни. Нещодавно на телеканалі Oxygen показали перші серії реаліті-шоу Strut. У ньому моделями опікується агенція Slay з Лос-Анжелеса, яка має контракти з транссексуалами", - каже Равело.
Подібний телевізійний формат, який триває вже восьмий сезон, нещодавно був відзначений призом Emmy Award. У передачі RuPaul's Drag Race травесті-діви з різних куточків США змагаються за звання "наступної дреґ-суперзірки Америки".
Одна з колишніх кандидаток на це звання, Куртіс Дем-Міккельсен, зараз відвідує покази мод у Парижі та вечірки, організовані такими брендами, як Marc Jacobs чи Prada.
"Я не хочу робити гучних заяв, але коли я була маленькою, для таких дітей, як я, не було нікого, на кого можна було б рівнятися. Я хочу, щоб ці діти, які є не такими, як інші, і бояться бути щирими з самими собою, знали, що є ще хтось такий же, як вони", - каже Дем-Міккельсен, відома більше під псевдонімом Miss Fame ("Пані Популярність").
Кого вважати моделлю?
Мода повсюдна. Тому не дивно, що вона може стати чудовим майданчиком для меншин, де вони можуть виразити себе і отримати визнання - попри спротив з боку модної індустрії. "Моя мета - розворушити індустрію моди, - каже Пеш Ді. - Усі мої моделі - трансгендери. Але їхня особливість полягає зовсім не в цьому. Хтось з них трохи повніший, хтось взагалі відмовляється відносити себе до якоїсь статі та виступає моделлю на шоу як чоловічої, так і жіночої моди".
На запитання, що означає бути моделлю, Ді відповідає: "Людина, яка може носити і презентувати одяг в дуже красивий спосіб. Зріст, колір шкіри чи ідентичність нікому не заважають будувати свою кар'єру, якщо людина робить свою справу пристрасно та хоче чогось досягти у цій галузі".