Тефлоновий Трамп

Який саме ляп станеться цього разу, вже насправді немає значення. Дональд Трамп робить щось так чи робить не так, світ все одно затамовує подих. "Ну як він може? Цього разу точно має початися давно очікувана процедура імпічменту", - щоразу лунають подібні думки від того моменту, як Трамп обійняв пост президента у січні. І що відбувається далі..? Абсолютно нічого!

Навіть звістка, що Трамп відправив у відставку голову ФБР Джеймса Комі, якого до того просив припинити розслідування проти колишнього радника з національної безпеки Майкла Флінна, мабуть, так і залишиться лише ремаркою на полях. Обвинувачення, що президент втрутився в незалежність судової системи, звучить досить серйозно. Проте до імпічменту ще дуже далеко, навіть попри велике бажання противників Трампа (зокрема й закордонних).

Більшість усе ще на боці Трампа

Допоки більшість парламентарів та сенаторів від Республіканської партії підтримуватимуть Трампа, жоден імпічмент йому не загрожує, так зазначає політолог-американіст з Кельнського університету Томас Єґер (Thomas Jäger) в інтерв’ю DW: "За півтора року в США знову відбудуться вибори - американці обиратимуть членів Палати представників та третину сенаторів, а Трамп досі користується великою підтримкою серед електорату республіканців. Жоден з кандидатів на цих виборах не захоче мати як конкурента на своїй виборчій дільниці людину з оточення Трампа".

Крістер С. Гарретт, професор американських студій Лейпцизького університету, вбачає щонайменше певне невдоволення серед республіканців:  "Трамп доволі спірна постать, дедалі більше членів його партії дистанціюються від президента". Проте в інтерв’ю DW Гаррет зазначає, що чимало республіканців перебувають під впливом владної перспективи. З Трампом вони можуть проштовхнути реформи медичного страхування, податкову реформу та дерегуляцію економіки, навіть якщо в деталях вони мають відмінне від нього уявлення.

Зсув вправо серед республіканців та Трамп

Томас Єґер вважає Трампа "переконливим проявом" того, що можна назвати зсувом республіканців вправо: "Його промова під час інавгурації була програмною, і вона досі не застаріла, навіть якщо його політичні дії обмежені системою "стримання та противаг". Саме цією суперечністю й запам’ятається його президентство. І республіканці миряться з такою ситуацією, часто просто заплющивши очі".

Президент, що справляє враження "тефлонового", на якому де сядеш там і злізеш - не міг би бути можливим без великої підтримки виборців. Тому Єґер вважає: "Велика частина американського населення сприймає власну політичну систему дуже, дуже критично. Тільки п’ята частина задоволена роботою Конгресу, майже 80 відсотків дивляться на владу як на "авгієві стайні", які потрібно вичистити. Вони очікують, що це зробить саме президент Трамп, тому й голосували за нього. Те саме стосується американських ЗМІ. The New York Times та The Washington Post, які мають високу репутацію в Європі, у США сприймаються більшістю як джерела односторонньої інформації".

Критика Трампа буквально підсилює його позиції в очах його виборців, вважає Єґер. Окрім того, за допомогою постійному потоку постів у Twiiter Трамп тримає своїх прихильників у сконструйованому ним політичному світі: "Президент Трамп створює свою власну середу, власний світ з "альтернативними фактами". Хоч це й нісенітниця, проте теж "реальність".

Емоційний, агресивний, егоцентричний - його виборці це люблять

Поведінка Трампа багатьох оглядачів спантеличує, проте на його виборців вона впливає інакше, каже психоаналітик Ганс-Юрґен Вірт в інтерв’ю DW.

"Вони перебувають буквально в захваті від того, що Трамп продовжує проявляти характер, що він не дотримується жодних правил політичного істеблішменту. Чи може він покращити матеріальний стан свого електорату, як він обіцяв у ході виборчої кампанії, поки що не зовсім зрозуміло", - каже Вірт, та додає: "Його виборців такі обіцянки ще не хвилюють, оскільки минуло ще зовсім мало часу. Але той факт, що поведінка Трампа на посту президента така сама хаотична, афективна, агресивна та егоцентрична, як і під час передвиборної кампанії, для його прихильників є лише свідченням того, що Трамп виконає свої обіцянки".

Те, що будь-яка критика Трампа на нього не впливає, на думку психоаналітика Вірта, пов’язана з його самооцінкою: "Він має власну стратегію та думає, що сам є еталоном для усього. Він стоїть над законом, це означає, що він думає, що може порушувати закон і робитиме це, коли вважатиме за потрібне. І абсолютно переконаний, що увійде в історію США як найкращий, найрозумніший і, перш за все, найуспішніший президент країни. Ця надмірна самовпевненість є панциром, що захищає його від критики".