Теракти у Брюсселі: які висновки зробить Німеччина?

Наскільки високою є терористична загроза у Німеччині? Це запитання ставлять собі багато німців після хвилі терору, яка прокотилася сусідніми країнами. Спершу у Парижі, а напередодні, 22 березня, й у столиці об'єднаної Європи Брюсселі. Транскордонна діяльність терористичної мережі, яка безперешкодно координувала свої дії у Франції та Бельгії, показує, перед якими викликами ставлять Європу без кордонів радикальні ісламісти.

У своєму першому виступі у ЗМІ після брюссельських терактів міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр закликав до більш інтенсивного обміну інформацією між правоохоронними органами країн ЄС. Уже давно політики говорять про необхідність поєднання баз даних терористичних загроз в окремих країнах, однак досі нічого не зроблено, критикує німецький міністр. "Захист даних - це добре. Однак у кризові часи, такі як нині, безпека мусить бути пріоритетною", - наголосив де Мезьєр в ефірі телеканалу ARD.

Поліція вимагає кращого оснащення

Більш інтенсивного обміну інформацією в ЄС вимагають і правоохоронці. Утім, ще більшою проблемою у Профспілці німецької поліції називають недостатню готовність сил безпеки до терористичної загрози. "Лондон, Париж, Мадрид, а тепер і Брюссель. Німецькі міста рано чи пізно не омине ця загроза", - застерігає голова поліцейської профспілки Райнер Вендт.

Нині у Німеччині вже вживаються заходи з підвищення готовності з протидії тероризму. Зокрема, при федеральній поліції, яка відповідає, зокрема, за контроль на кордонах, створюються антитерористичні підрозділи. Бійці цих підрозділів матимуть спеціальну підготовку, у їхньому розпорядженні буде краще озброєння, бронежилети, каски і броньовані автомобілі. "Нині ми виїжджаємо на прикордонний контроль на звичайних мікроавтобусах Volkswagen", - нарікає Вендт. Після брюссельських терактів Федеральна поліція посилила контроль на кордоні з Бельгією, аби підтримати бельгійських колег у розшуку осіб, імовірно, причетних до терактів.

Потрібно більше грошей і краща координація

Після паризьких терактів низка країн ЄС, у тому числі Німеччина, ухвалили зміни до законів, пов'язаних із громадською безпекою та протидією тероризму. Країни ЄС домовилися більш активно обмінюватись даними про авіапасажирів. У Німеччині розширено обов'язок телекомунікаційних компаній довгостроково зберігати дані про дзвінки абонентів і надавати їх за вимогою правоохоронним органам. Водночас дедалі частіше німецькі політики говорять про необхідність давати більше грошей правоохоронним органам. Один з речників правлячої партії Християнсько-демократичний союз з питань внутрішніх справ Вольфґанґ Босбах закликав федеральні землі не заощаджувати на безпеці. Річ у тім, що поліція і внутрішні спецслужби - регіональні відділи Відомства з охорони конституції - хронічно недофінансовані. А відповідно до специфіки німецького державного устрою - діяльність правоохоронних органів і їх фінансування, крім федеральної поліції, перебуває у віданні федеральних земель.

Босбах закликає створити спільний європейський координаційний центр з протидії тероризму за прикладом відомства, яке працює у Берліні, координуючи антитерористичну діяльність розрізнених земельних і федеральних правоохоронних органів. "Так, як ми координуємо діяльність федеральних і земельних сил безпеки, так це має відбуватися і на європейському рівні", - заявляє представник ХДС. Більш інтенсивний обмін даними, наголошує Вольфґанґ Босбах, треба розпочати зі спрощення доступу до спільної візової інформаційної системи країн Шенгенського простору. "Візові дані зберігаються в окремих інформаційних базах. І ці бази існують паралельно. Але нам потрібна загальна картина. І в цьому питанні європейська співпраця досі була провальною", - критикує Босбах.

"Розумний контроль"

Президент Спілки співробітників карного розшуку Німеччини Адре Шульц, утім, вважає, що перш ніж говорити про покращення європейської співпраці, німцям варто було би все ж таки покращити взаємодію земельних і федеральних органів. Але головним викликом він вважає гарантування безпеки в умовах відкритих кордонів.

Шульц говорить про необхідність "розумного контролю". "У нас є можливість контролювати транспорт вибірково", - нагадує він. За словами Андре Шульца, лише за допомогою більш ефективного вибіркового контролю у нинішній ситуації можна уникнути відновлення повного контролю транспортних потоків.

Німецького сліду наразі немає

Міністр внутрішніх справ ФРН Томас де Мезьєр нагадує, що рівень небезпеки у Німеччині залишається високим. Присутність поліції на вокзалах, в аеропортах та поблизу адміністративних будівель значно збільшена. Посилено вибірковий контроль на кордоні з Бельгією, Нідерландами і Люксембургом. Водночас політики, з огляду на теракти, дедалі критичніше дивляться на проблему біженців, значна частина яких прибуває без документів. "Ми маємо не пускати нікого, чию особу і країну походження ми не можемо достеменно з'ясувати", - закликає Вольфґанґ Босбах.

Як відомо, один з учасників терористичного нападу на поліцейських у Парижі проживав у Німеччині під виглядом біженця. Виявилося, що правоохоронці не можуть однозначно встановити його особу і країну походження. Імовірний ісламіст реєструвався у різних місцях під сімома різними прізвищами.

"Треба унеможливити гетто"

Міністр внутрішніх справ землі Північний Рейн - Вестфалія Ральф Єґер звертає увагу й на іншу проблему, яка посилює поширення ісламізму - формування у великих містах "гетто", тобто кварталів, в яких проживають майже виключно мігранти з мусульманських країн. Чимало людей у цих районах не мають можливості інтегруватися у німецьке суспільство і потрапляють під вплив ісламістів. Саме у такому мігрантському "гетто" у Брюсселі - районі Моленбеек - діяла підпільна група ісламістів, які здійснили теракти у Парижі і Брюсселі. "Моленбеек - це пересторога для всіх нас", - наголосив Єґер. Міністр закликав проводити продуману політику будівництва соціального житла, щоби мігранти не селилися виключно в окремих районах. Це питання особливо нагальне у Німеччині, яка прийняла за останні два роки понад мільйон біженців переважно з мусульманських країн.