Теракти в Ужгороді: рік потому

Табличка товариства угорської культури Закарпаття ще висить, а офісу угорців в будівлі з закопченими стінами вже рік як немає. На початку 2018 року на офіс угорців в Ужгороді було здійснено два напади. Спочатку його підпалили, а кількома тижнями пізніше - підірвали. Голова Товариства угорської культури Закарпаття Василь Брензович не приховує, що і тепер не розуміє, як подібне стало можливим: "Я дуже здивувався, що після підпалу був ще більш жорстокий напад - підрив будівлі,… що не забезпечили охорону будівлі ". Угорцям не вдалося врятувати з вогню майже нічого і тоді, каже Брензович, вони навіть відмовилися користуватися будівлею. Кілька місяців товариство працює в іншому приміщенні, де поки не вивісили навіть табличку на вході.

"Російський слід ", що веде до Польщі, Німеччини і… України

В Ужгороді рік тому багато хто підозрював у причетності до нападів на угорців праворадикалів, які упродовж останніх двох років відкрито і доволі агресивно демонстрували своє невдоволення позицією угорської спільноти, зокрема, щодо закону про освіту. Угорська спільнота вважає переведення шкіл діаспори на переважно українську мову навчання "порушенням прав національних меншин".

Однак українські правоохоронці розкрили два напади на офіс угорців по гарячих слідах. І наразі в Кракові триває судовий процес проти двох поляків, які здійснили підпал будівлі. Вони вже визнали свою провину. За даними імовірних виконавців нападу, його організатором є німецький журналіст Мануель Оксенрайтер, пов'язаний з німецькими правопопулістами. І, як встановили журналісти німецького каналу ARD, у справі Оксенрайтера може бути "російський слід ". 

А підрив угорського офісу, за даними українських правоохоронців, здійснили громадяни України - колишні учасники АТО. Підрив, як і підпал, кваліфіковані як теракти і версію про "російський слід " українське слідство надалі розглядає. Закарпатський губернатор Геннадій Москаль ще до затримання усіх підозрюваних заявив про причетність до терактів спецслужб РФ. Як вважає заступник губернатора Ярослав Галас, роком пізніше тут ще більше переконані в тому, що Росія давно хоче показати Європі , що " Україна має джерело нестабільності не лише на Сході, а і на Заході - прямо під носом у ЄС". "РФ хоче показати, що не треба з Україною мати жодних справ , тому що вона непередбачувана. Вона не може навести лад не тільки там, але і тут. Ось головна мета! " - заявив він в інтерв'ю`ю DW.

"Підґрунтя для терактів створене в Україні"

Юристи товариства угорської культури Закарпаття відвідують усі cудові засідання по справі "підривників " їхнього офісу. Василь Брензович розповів DW, що адвокати підозрюваних пропонували сплатити компенсацію за спричинені збитки, від якої угорці відмовилися. Уважно слідкують і за перебігом судового процесу в Кракові, куди доправили запит про можливість ознайомлення з матеріалами. В угорській громаді у версію "російського сліду" через рік після терактів схильні вірити. Але, каже Брезович, цих терактів, імовірно, не було б, "якби в самій Україні через ЗМІ, політикум не було б створено поле для діяльності спецслужб". 

Угорців, зокрема, звинувачували у сепаратистських намірах. Фото самого Брезовича з'являлося на біл-бордах з написами "Зупинимо сепаратизм!" "Тут є і в Україні такі політичні сили, які зацікавлені в тому, щоб представити, що Україна "в колі ворогів ", і тут якась мізерна спільнота угорців представляє небезпеку цілісності України, -  заявив він DW. Ще один етнічний угорець, начальник управління національностей та релігії Закарпатської ОДА Йосип Резеш запевняє, що від місцевих угорців Україні не слід чекати чогось "антидержавницького". Але він згоден з тим, що в дестабілізації ситуації на Закарпатті було і є багато зацікавлених. "Минулорічні теракти могли мати на меті і дискредитацію ультраправих рухів України. А кінцевий результат - розсварити українців і угорців", -  заявив Резеш DW.

Теракти не досягли мети

Теракти проти угорців різко засуджують і представники інших національних меншин, яких в Закарпатті більше двадцяти. Заступниця голови товариства польської культури Закарпаття ім. Гнєви Волосевич Людмила Федорчук взагалі називає антиугорську кампанію "інспірацією сепаратистських настроїв": " Цього тут ніколи не було. Вони були в певних колах, але це, швидше, такі політичні ігри, тому що народ в цьому не зацікавлений".

З нею згодна і угорка за національністю, викладачка вокалу Рика Рівіс. Підтвердження цьому вона бачить щодня в школі мистецтв Ужгорода, де навчаються діти з угорських, українських, словацьких та інших родин. Вони вивчають пісні і танці народів Закарпаття і володіють не лише державною, а й ще двома-трьома мовами національних меншин регіону, як і їхні батьки. Тож, попри те, що на побутовому рівні викладачка інколи чує неприємні речі про угорців, вона вважає, що "на це не слід звертати уваги". Рика Рівіс , як і багато хто з угорців не відчуває себе в повній безпеці, але вона переконана, що теракти не досягли своєї мети: "Когось посварити на мирному Закарпатті в принципі неможливо".