Танці наперекір суспільним уявленням

Лише кілька променів світла потрапляють у кімнату через щільно заклеєні кольоровим папером вікна вілли Фридлінде у німецькому містечку Ломар. У напівтемряві невеличкої зали кілька десятків людей старанно витанцьовують під всесвітньо відомий хіт "Lets twist again" – типовий дискотечний антураж.

На годиннику вже третя, щоправда, не ночі, а дня – це найкращий час для відвідувачів дискотеки, адже зрештою усім їм вже далеко не вісімнадцять, пояснює Йоганна Манц. 62-річна голландка – організатор цієї так званої Ü60-Party, тобто вечірки для тих, кому за шістдесят. Разом зі своїм чоловіком Йоганна також дає уроки танців тим, кому за п’ятдесят. Тож вона як ніхто розуміє, який позитивний вплив танці мають на людей похилого віку: "Вони рухаються, заводять нові знайомства та друзів, розважаються і просто веселяться", - каже Йоганна Манц.

Друга молодість

Заманювати когось на танцмайданчик на вечірці у Ломарі не потрібно – упродовж двох годин відвідувачі танцюють без упину, притупуючи сріблястими черевичками. Особливо по-святковому вбралися жінки: з нагоди вечірки вони навіть одягли спідниці та улюблені прикраси. Самі відвідувачки пояснюють, що просто хочуть бути красивими, якщо вже вийшли в люди, але сивочолий Рольф сподівається, що вони прихорошилися і для чоловіків. "Я – вдівець, - зізнається чоловік, – тож не проти заново влаштувати своє життя". Шанси на знайомство у Рольфа таки є, бо чоловіки на вечірці для тих, кому за шістдесят, – у меншості.

Щоправда, жінки у віці, переконана Йоганна Майнц, переважно не зацікавлені у пошуку нового партнера: "Більшості і самим непогано, тому вони швидше думають: оце тепер знову прати чужі труси? Воно того не варте". Натомість літні жінки не проти познайомитися з кимось, аби просто гарно проводити час, танцювати разом, подорожувати.

Самотні серця

Дефіцит чоловіків стає особливо помітний, коли ді-джейка Joke, як називають тут Йоганну Манц, вмикає повільну романтичну композицію. Жінки, не соромлячись, самі запрошують небагатьох чоловіків. Лише 82-річний Бернгард залишається сидіти за столиком у кутку. Йому дуже самотньо, відколи його дружина померла. Трохи забути сумний побут пенсіонеру вдається на вечірці, тож він з нетерпінням чекав, коли ж відбудеться наступна "дискотека" і він знову побачить своїх знайомих. "Дні зазвичай такі довгі. Я вже погано ходжу, але коли мене хтось підтримує, то мені навіть вдається тут трохи покружляти", - розповідає Бернгард.

78-річна Марґарете також зізнається, що її життя – це щоденна боротьба з віком. Їздити на велосипеді чи робити гімнастику жінка вже не може, але танці під пісні її молодості – це те, що допомагає їй повернути стрілки годинника назад. "Я згадую молодість, той ритм. Звичайно, я не можу рухатися так, як колись, але я стараюсь, – сміється Марґарете, – Зрештою треба поводитися відповідно до свого віку".

Cуспільні кліше визначають поведінку

Саме поширене у німецькому суспільстві уявлення про те, як мають поводити себе літні люди, робить їх ще більш самотніми і відлюдькуватими, шкодує Йоганна Манц: "Літні люди сидять вдома за чашкою кави з пирогом, поводять себе спокійно і стримано – таке враження у мене залишилося від моєї бабусі". Лише нині, коли сама Йоганна стала "бабусею", вона зрозуміла, що більшість людей похилого віку у серці такі ж молоді, як і у вісімнадцять. Інакше чому б організована нею вечірка користувалася такою шаленою популярністю?

Зала заповнена вщерть, а дехто з майже 80 відвідувачів мусив подолати 40 кілометрів, аби потрапити на ретро-вечірку. 74-річна Ірмґард переконана: "Якраз пенсіонери хочуть жити активно, а не сидіти вдома і плести шкарпетки. Це неправильно і не робить нас здоровішими", – каже колишня доглядальниця. Саме тому вона вже зараз знає, де буде за чотири тижні – на побаченні зі своїми музичними улюбленцями – Елвісом, Чаббі Чекером та іншими – у танцювальній залі вілли Фридлінде.

Автори: Тетяна Бондаренко, Шенджунь Ліу
Редактор: Євген Тейзе