Сім відповідей НАТО на агресивну політику Путіна

У відповідь на російсько-український конфлікт та анексію Криму Росією НАТО розширює свою присутність у Східній Європі. Як і під час "холодної війни", Альянс робить ставки на "політику відлякування" та дає зрозуміти президентові Російської Федерації Володимиру Путіну, що не залишить своїх східноєвропейських партнерів у біді. Саміт НАТО у Варшаві має визначити перелік відповідних інструментів.

Тисячі солдатів у Східній Європі

З 2017 року НАТО планує розмістити 4 тисячі солдатів у трьох балтійських країнах та Польщі. При цьому Німеччина, згідно з планом, під час саміту має взяти на себе керівництво над батальйоном в Литві, Англія - в Естонії, Канада - в Латвії, а США - в Польщі. Від 800 до 1000 солдат у кожній з країн будуть змінюватись кожні шість або дев'ять місяців. Така ротація покликана не допустити порушень Основоположного акту між НАТО та Росією з боку Альянсу. Домовленості передбачають уникнення довготривалої присутності військових загонів НАТО у Східній Європі.

Сили швидкого реагування

З минулого року НАТО працює над створенням спеціальної групи швидкого реагування. 5 тисяч солдатів так званого підрозділу "Вістря списа" завжди перебуватимуть у бойовій готовності та зможуть частково впродовж 48 годин прибути до кризових районів разом з технікою та озброєнням. До початку саміту НАТО ця група швидкого реагування повинна бути повністю готовою. "Вістря списа" є частиною іншої групи швидкого реагування НАТО (NATO Response Force), чисельність якої паралельно буде збільшено з 13 тисяч до 40 тисяч солдатів.

Постійні військові бази НАТО

У Східній Європі НАТО створила шість постійних військових баз, які мають слугувати плацдармом для підрозділу надшвидкого реагування та забезпечуватимуть можливість його оперативних дій у випадку виникнення конфлікту. На базах у трьох країнах Балтії, а також в Польщі, Румунії та Болгарії задіяні 40 експертів з логістики та управління. Зброя в цих пунктах не зберігається, але вони забезпечені запасами продуктів харчування та медикаментами. Дві наступні подібні бази (NATO Force Integration Units - NFIU) будуть невдовзі створені в Угорщині та Словаччині.

Система протиракетної оборони (ПРО)

НАТО з початку століття працює над розробкою системи протиракетної оборони , що захищатиме європейських союзників від можливих атак. При цьому Альянс постійно посилається на загрозу атак ракетами середньої дальності з Близького Сходу. Росія ж розглядає ПРО з її сильними радарами як загрозу власній безпеці. На саміті повинно бути оголошено про попереднє введення ПРО в дію.

Більше навчань та патрулів

НАТО хоче збільшити кількість військових навчань та маневрів і таким чином теж продемонструвати свою силу. Так, восени минулого року Альянс провів у Португалії свій найбільший маневр за останнє десятиріччя - "Trident Juncture". В ньому взяли участь 36 тисяч солдатів, включаючи першу частину підрозділу "Вістря списа". Загалом у цьому році проводиться 240 маневрів НАТО та його союзників. Окрім того, Альянс підсилив патрулювання повітряного простору та водної акваторії Балтійського моря та країн Балтії.

Більш тісна співпраця з державами-партнерами

Окрім розширення власних оборонних можливостей, НАТО розраховує на зміцнення обороноздатності країн-партнерів. Як у кінці травня повідомив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, на саміті мають ухвалити "новий комплексний пакет допомоги Україні". У подальшому повинна розширюватись також і без того тісна співпраця з Молдовою та Грузією.

Підвищення видатків на оборону

У 2014 році, під час минулого саміту в Уельсі, глави держав та урядів НАТО вирішили впродовж 10 років довести річні видатки на оборонну сферу до двох відсотків ВВП. За підсумками нинішнього року цей показник становитиме в європейських країнах НАТО 1,46 відсотка. За даними НАТО, цього року в Європі видатки на оборону вперше суттєво зросли, а саме - на 3 відсотки.