Суперечності між сходом і заходом: міф про дві України

Згідно з доволі поширеною думкою, Україну розривають на частини глибокі суперечності між сходом і заходом держави. Насправді це міф, вважають автори дослідження, яке так і називається: "Мова, ідентифікація, політика - міф про дві України" (Language, Identity, Politics - the Myth of Two Ukraines). Опитування проводили в Україні у 2013 році та частково на початку 2014-го.

Результати дослідження, проведенного німецьким Фондом Бертельсмана спільно з варшавським Інститутом суспільної політики (ISP), представила в понеділок, 7 квітня, в Берліні Йоанна Фоміна, співробітниця Центру європейських досліджень польської академії наук.

Мова спілкування

Виступаючи на прес-конференції в Берліні, вона назвала казкою твердження, що "одна - західна частина України з її символічним центром у Львові, - сповідує демократичні цінності, хоче повернутися до Європи і, що дуже важливо, розмовляє українською, а схід і південь країни розмовляють російською, ностальгують за СРСР, налаштовані критично щодо Заходу та не поділяють західні цінності".

Йоанна Фоміна вважає помилкою розглядати події на київському Майдані як зіткнення російськомовного сходу із заходом країни, який спілкується переважно українською. При цьому найбільше її здивували відповіді респондентів на, здавалося б, очевидне питання про саму мову.

"Вважається, що рідною мовою завжди легше спілкуватися, - пояснила науковець в інтерв´ю DW. - Та в Україні це не так. Близько 70 відсотків українців називають українську своєю рідною мовою. В цьому виявляється їхній своєрідний патріотизм. Але якщо запитати, якою мовою їм найлегше спілкуватися, то виявляється, що російською".

Це наслідок соціалізації багатьох українців ще в СРСР, а також діяльності ЗМІ, серед яких в Україні багато російськомовних, вважає Фоміна. Тому "поняття "російськомовні" не зовсім правильне й використовувати його треба дуже обережно", - зауважила вона.

Російські українці

Прикметний у зв´язку з цим факт, що на півдні країни, де переважно розмовляють російською, 88 відсотків називають Україну своєю батьківщиною. У східних регіонах таких 93 відсотки, в західних - 99 відсотків.

Тільки 18 відсотків населення на півдні та 15 відсотків на сході не вважають себе патріотами України. Крім того, на сході та півдні України 72 відсотки опитаних називають себе етнічними українцями, хоча тільки 6 відсоткам простіше спілкуватися між собою українською.

"Іншими словами, - пояснила Йоанна Фоміна, - люди, які воліють розмовляти російською мовою або мешкають на сході чи півдні країни, вважають Україну своєю батьківщиною та мають до неї патріотичні почуття".

Політичні вподобання

Вигадкою називає Фоміна думку, що схід і захід України мають різні політичні преференції. Згідно з її дослідженням, цінність демократії для російськомовних (оцінка 7,7 за десятибальною шкалою) майже така сама велика, як і для українськомовних (оцінка 8).

А сам рівень розвитку демократії в країні обидві категорії населення (опитування проводилося ще під час правління Януковича) оцінювали однаково низько - на 4,6. Уряду президента Януковича довіряв 21 відсоток тих, хто розмовляє українською, та майже третина опитаних, які спілкуються російською.

Верховній Раді відповідно симпатизували 19 і 22 відсотки населення. 86 відсотків і тих, і інших хотіли б жити в умовах справжньої демократії. Тож різниця між українцями різних регіонів - не принципова.

Євросоюз чи Митний союз?

Трохи більшу різницю науковці помітили, розпитуючи людей про геополітику. Більшість громадян України виступають за тіснішу співпрацю як із Росією, так і з Євросоюзом. Якщо ж респондентам пропонували зробити вибір, що чимало з них вважали дуже нелегким завданням, то переважала привабливість ЄС - 27 відсотків проти 17. Це середній результат по країні.

Тих, хто спілкується українською, було помітно більше серед прихильників тісніших зв´язків із ЄС (82 і 68 відсотків відповідно), тих, хто вважає, що ці зв´язки важливі для економічного розвитку країни (84 відсотки проти 70) і що ЄС розуміє потреби України (65 відсотків проти 48).

За зміцнення контактів із Росією серед респондентів, які розмовляють українською, висловилися 49 відсотків. Серед російськомовних - 70. При цьому 59 відсотків із першої групи вважають, що тісніші зв´язки з Росією - в інтересах України. Таку думку поділяють 78 відсотків тих, хто говорить російською. 36 відсотків опитаних, які спілкуються українською, та 49 серед російськомовних вважають, що Росія розуміє потреби України. Але прикметно, що навіть серед російськомовних це менше половини.

Ще суттєвішими в випадку необхідності вибору між ЄС і МС виявилися регіональні відмінності. На заході країни за інтеграцію в європейські структури висловлюються 73 відсотки мешканців, за Митний союз - 11 відсотків. У центральних областях це співвідношення - 58 до 23 відсотків, на півдні - 45 до 41 відсотка і тільки на сході переважають проросійські тенденції: третина виступила за ЄС, а 52 відсотки - за МС.

Вигаданий сепаратизм

Цікаві й ті розділи дослідження, в яких ідеться про сепаратистські тенденції в Україні. Виявилося, що їх практично не існує. Точніше, не було в час проведення опитувань.

На користь перетворення тих чи інших областей на самостійні держави висловлювалися лише 5 відсотків опитаних на сході і 13 - на півдні країни. Понад 70 відсотків громадян - незалежно від того, наскільки близько до Росії розташована їхня область, - були проти приєднання до неї.

Ідеї поділу країни на дві частини чи федералізації теж були непопулярні в Україні на час проведення опитування. Ідею створення двох незалежних держав відкидали від 72 відсотків (на сході) до 81 відсотка опитаних (на заході). Найбільша частка прихильників цієї ідеї (13 відсотків) - це мешканці жителів південних областей. Такою ж великою була й частка противників відділення південно-східних регіонів від України та їхнього приєднання до Росії - від 85 відсотків опитаних на заході до 78 відсотків на півдні та 74 відсотків на сході.

Варіант перетворення України на союзну державу теж не має значної підтримки. Більшість громадян проти - 53 відсотки на сході, 63 - на півдні, 65 відсотків - у центрі та 68 відсотків на заході.