Супербагатії діляться половиною статків

"The Giving Pledge" ("Клятва дарування") – так називається заснована 2010-го року Біллом Гейтсом та Ворреном Баффетом добровільна ініціатива. Нині це об'єднання налічує 105 мільярдерів, котрі пообіцяли пожертвувати щонайменше половину своїх статків на благодійність – за життя або після смерті. Членство в елітному клубі доброчинців не нав'язує обов'язків. Багатії обіцяють жертвувати, але перевіряти дотримання обіцянок ніхто не буде.

Досі "Клятва дарування" була клубом суто американських мільярдерів. Нещодавно до них приєдналися також багатії з інших країн: п'ятеро з Великобританії та по одному з України, Росії, Південної Африки, Індії, Малайзії, Австралії й Німеччини. Таким чином клуб формують люди віком від 28 до 97 років із дев'яти країн світу.

Україну представляє мільярдер і меценат Віктор Пінчук, капітал якого журнал Forbes оцінює у 3,74 мільярда доларів (станом на лютий 2013 року). У листі, опублікованому на сайті клубу, він пояснює, що прагне дати можливість наступному поколінню змінити Україну, забезпечивши їм доступ до освіти, охорони здоров'я та сучасного мистецтва. Пінчук обіцяє, що засновані ним стипендійна програма, мережа клінік для новонароджених та арт-центр із безкоштовним входом – це тільки початок.

Німецький гігант

Що ж стосується Німеччини, тут ідеться про Гассо Платтнера, співзасновника ІТ-гіганта SAP. Його багатство оцінюють у шість мільярдів євро. Сьогодні на програмним забезпеченням SAP працює чи не кожен великий концерн світу. У 2003-му Платер вийшов зі складу керівництва компанії та займається нині благодійництвом у сфері науки та здоров'я, заснував власний фонд. За даним газети "BILD", спершу німецький багатій негативно ставився до "Клятви дарування" через особу Білла Гейтса, але потім офіційно заявив, що з радістю приєднається і віддаватиме гроші свого фонду на плекання освіти, культури і здоров'я.

Білл Гейтс та його дружина Мелінда опікуються власним фондом, який має фінансування близько 29 мільярдів доларів. Коштом цього фонду, зокрема, оплачуються різноманітні проекти з охорони здоров'я та постачання вакцин до країн Африки й Азії.

Мотиви доброчинства

"Солідарність зі слабшими – тільки один з мотивів", - пояснює щедрість багатіїв Екгард Приллер, керівник проектної групи громадської активності в Берлінському науковому центрі соціальних досліджень. Іншими причинами він називає можливість впливу та поліпшення іміджу. Це дуже важливо для компаній та приватних осіб, котрі багато жертвують.

Щоб оцінити можливості деяких багатїів, можна згадати ось що: Білл Гейтс та Воррен Баффет, засновники "Клятви благодійності", володіють, за даними журналу Forbes, понад 100 мільярдами американських доларів. Це більше, ніж валовий внутрішній продукт 25 держав Африки разом узятих, або майже стільки, як у деяких європейських країнах на кшталт Словаччини.

Кожен третій німець жертвує

Обсяги пожертв громадян Німеччини в порівнянні з цими астрономічними сумами виглядають скромно. 2011 року ця сума склала близько 4,1 мільярда євро. "Найбільше жертвують люди, котрим за 60, - каже Даніела Фельсер, виконавча директорка Німецької ради благодійників. - У середньому кожен віддає 29 євро. У кризові роки, як-то після цунамі в Японії, пожертвував кожен другий німець, а у звичайні роки гроші дає кожен третій".

За готовністю жертвувати Німеччина порівняно з іншими європейськими країнами є десь посередині. "У Скандинавії, Люксембургу та Нідерландах ця готовність суттєво більша, ніж у ФРН", – констатує дослідник Приллер. Причинами цього в Скандинавії він вважає сильніше прагнення до солідарності та згуртованість суспільства.

Благодійність теж має недоліки

Країною з міцними традиціями благодійності також вважається США. Якось Воррен Баффет назвав американців "найщедрішою нацією світу". На думку Екгарда Приллера, порівнювати їх із німцями важко: "У Німеччині існують церковні податки. В Америці натомість дуже багато грошей жертвують на церкви". Окрім того, у США зберігається значний суспільний тиск на компанії та окремих багатіїв, що теж мотивує їх демонструвати громадську активність.

За такою щедрістю, щоправда, криється банальна небезпека: хто платить, той замовляє музику. "Завдяки пожертвам відбувається певний відбір", - каже Приллер. Приміром, інвестуючи в університетські дослідження, компанії часто замовляють напрямки досліджень.

Окрім тих, хто готовий віддати половину нажитого, є й багатії, котрі виступають за високі податки для самих себе. Вони прагнуть демократично ділитися грошима. Така ініціатива серед мільйонерів зародилася у 2011 році в Німеччині. Утім, Гассо Платтнер, який приєднався до американського клубу супербагатіїв, виступав проти підвищення податків для заможних.