Судний четвер

81 відсоток українців не довіряє судам через їхню корумпованість та політизованість їхніх рішень, констатують експерти Центру Разумкова, посилаючись на дані власних соцопитувань. Однак тепер аналітики не виключають, що вже за кілька років ситуація може змінитись на краще. Підставою для такого оптимізму є рішення, які Верховна Рада ухвалила в четвер, 2 червня.

335 голосами депутати парламенту проголосували за внесення змін до Конституції України в частині правосуддя. Перед цим народні обранці ухвалили закон про судоустрій і статус суддів, який забезпечить імплементацію конституційних змін та дасть змогу нарешті запустити в країні судову реформу. Провести її Україна взяла на себе зобов’язання перед Європейським Союзом, Радою Європи,США та іншими міжнародними партнерами.

"Ми повертаємо українцям право на правду і справедливість, боремося, аби в Україні був справедливий суд. Так, ми робимо це і для інвесторів, які мають прийти в Україну, забезпечити робочі місця і сплату податків, економічний розвиток. Так, ми це робимо для виконання міжнародних зобов’язань, але в першу чергу ми робимо це для українського народу", - заявив з парламентської трибуни президент України Петро Порошенко, який прийшов особисто в парламент переконати депутатів проголосувати за зміни до конституції.

Що саме змінюється?

Ухвалені зміни закладають фундамент нової судової системи в країні. Зокрема, вони передбачають деполітизацію судової системи, створення відповідальної судової влади та оновлення суддівського корпусу. Після того, як документи наберуть чинності, всі політичні органи втратять вплив на суддівську кар’єру. Повноваження призначати, переводити, звільняти суддів, давати згоду на арешт, утримання під вартою суддів перейдуть від президента та Верховної Ради до Вищої ради правосуддя.

"Цими змінами до конституції забезпечується політична нейтральність членів Вищої ради правосуддя, запроваджується прозорий конкурс на будь-яку посаду в суді. Ці норми вперше будуть записані в конституції", - пояснив заступник голови адміністрації президента України Олексій Філатов. За його словами, суддівський імунітет буде суттєво обмеженим і поширюватиметься лише на роботу в суді, коли суддя здійснює правосуддя, а в усіх інших випадках він прирівнюватиметься до звичайного громадянина.

Важливою нормою, яка прямо записана в змінах до конституції, є те, що непідтвердження суддею легальності походження статків та майна стане підставою для його звільнення. Окрім цього, спрощується процедура притягнення судді до відповідальності, якщо для цього будуть законні підстави. Разом з тим всі без виключення судді мають пройти тестування та оцінювання професійних знань, відповідати критеріям доброчесності та суддівської етики. До оцінювання долучено громадських активістів, яких добиратимуть в Громадську раду доброчесності.

Відповідно до конституційних змін, функції прокуратури теж обмежуватимуться виключно підтриманням державного обвинувачення в суді, водночас посилюється інститут адвокатури. "Вперше адвокатура стає в один ряд з прокуратурою для того, щоб забезпечити рівність і змагальність процесу в суді", - наголосив Філатов.

Перед голосуванням за зміни до конституції депутати ухвалили закон про судоустрій і статус суддів, який дає змогу втілити в життя конституційні новації. Цей закон передбачає створення Верховного суду України і ліквідацію Вищого господарського суду, Вищого адміністративного суду, Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Натомість передбачається створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду. До всього цього, служителям Феміди, за цим законом, суттєво підвищується зарплатня. Наприклад, суддя Верховного суду отримуватиме від 250 тисяч до 300 тисяч гривень.

Вікно можливостей

Експерти називають ухвалені Верховною Радою зміни "епохальними". Водночас вони зауважують, що відпочивати ще зарано.

"Відкриваються лише можливості на проведення реальної судової реформи. Всі позитивні новації можуть бути або справді втілені в життя, або просто відбудеться якась імітація їхнього втілення, щоб призначити на посади суддів, підконтрольних владі. Справжніх механізмів, які б гарантували повну відсутність політичних впливів немає", - застеріг у розмові з DW головний експерт групи з проведення судової реформи Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков.

Експерт вказує на те, що адміністрація президента передбачила, аби під час перехідного періоду впродовж двох років за президентом залишалось право переводити суддів, а Громадська рада доброчесності у контролі за переатестацією і оцінкою роботи суддів має досить "церемоніальну функцію". Як наголосив Жернаков, висновки Громадської ради стосовно добропорядності судді носять лише рекомендаційний характер і не пливають на рішення Вищої ради правосуддя щодо прийняття на роботу чи звільнення судді.

Втім, на переконання заступника генерального директора Центра Разумкова Юрія Якименка, в ухвалених законах закладені стимули до фундаментальних змін у судовій системі, тому громадськість і міжнародні організації мають пильно контролювати втілення законів у життя. "Коли суддів стимулюватимуть високими зарплатнями, і звільнятимуть за корупцію, недекларування доходів, як передбачено законами, то люди побачать, що судова реформа справді працює, тоді й зміниться суспільне сприйняття суддів. Але це процес довготривалий", - сказав Якименко.

Конституційні зміни і закон про судоустрій та статус суддів наберуть чинності через три місяці після підписання президентом і опублікування їх у пресі. "У вересні десь ці закони набудуть чинності, але реформування й зміна суддів відбуватиметься поступово впродовж трьох років", - наголошує голова парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич.