Судді в кросівках та потертих джинсах

П”ятнадцятирічний Маркус нарешті назбирав гроші для подарунку до дня народження для своєї дівчини. По дорозі до супермаркету трапилося, однак, непередбачуване: у товчії в автобусі він загубив гаманець. Таку втрату Маркус помітив лише в магазині. Але хлопець вирішив не повертатися до дому без подарунку, тому вирішив поцупити його. Детектив, який піймав Маркуса на гарячому, спочатку провів підлітка до найближчого відділа поліції. Вже звідти він потрапив до незвичайного суду, де малолітніх правопорушників судять їхні ж однолітки. В баварському місті Ашаффенбург такий суд вже п”ять років тісно співпрацює з поліцією. Говорить керівник цього проекту „Хвилерізи” педагог Бірґіт Науманн:

“У ролі суддів виступають школярі віком від 14 до 18 років. Всі вони вчаться в найрізноманітніших школах в Ашаффенбурзі. Наш суд засідає лише двічі на тиждень після обіду, коли вже закінчилися уроки. Так що навчанню це не заважає. Для того, щоб отримати право зайняти місце судді, школярам потрібно спочатку пройти відповідну 24-годинну підготовку.”

Ініціатива проведення проекту належить баварвському міністерству юстиції в співпраці з Мюнхенським університетом, які й надалі опікуються “Хвилерізами”. Як пояснила Науманн, підлітки можуть дуже добре впливати одне на одного в позитивному сенсі. Сама ж ідея походить з Америки. Бірґіт Науманн:

„Але в Америці все відбувається дуже формально, як у справжньому суді. В Ашаффенбурзі судді намагаються залишатися так би мовити на одному щаблі з підсудними. Процеси відбуваються в звичайному робочому кабінеті за круглим столом.”

Кросівки, потерті джинси, футболка - ззовні суддів навіть не відрізнити від підсудних. Біргіт Науманн:

“Більшість з підлітків, які мають відповідати перед таким судом, реагують на все це позитивно. Під час процесу вони мають розказати про свої почуття, які пережили під час злочину або порушення. Їх просять також розповісти про те, як їх карали батьки, про реакцію їхнього оточення, як з ними поводилися в поліції. У нас підлітки мабуть вперше взагалі намагаються знайти відповідь на питання, чому вони вдалися до того чи іншого вчинку.”

Як правило, суддям-підліткам в Ашафенбурзі доручають розглядати дрібні злочини – водіння автомобіля без прав, порушення закону про носіння зброї, дрібне хуліганство, крадіжка на суму до 500 євро - абсолютно банальні правопорушення, які трапляються мабуть всюди. А от покарання, що виносяться, ординарними не назвеш. Маркусу, якого піймали під час спроби вкрасти подарунок, не примусили відвідувати соціально виховні лекції за те, що він вкрав подарунок для своєї дівчини, а його батькам не довелося платити грошової компенсації. Натомість підліток мав самостійно скласти коллаж на тему “Як можна привітати дівчину з Днем народження, не витрачаючи грошей”. Іншому ж хлопцю, який влаштував бійку на вулиці, заборонили впродовж місяця підходити до комп”ютера. Таке покарання виявилося значно серйознішим, ніж грошовий штраф, оскільки цей школяр виявився комп”ютерним фаном. Бірґіт Науманн:

“За рік ми обробляємо приблизно 60 справ. Загалом за п”ять років у нас відбулося близько 300 процесів. Лише два відсотки серед засудженних нами підлітків скоїли повторний злочин.”

Такий успіх у Баварії спонукав також інші федеральні землі Німеччини створити суди, в яких на громадських засадах працюють підлітки. До речі, проблеми знайти школярів, які хотіли б спробувати себе в ролі судді, немає. В Ашаффенбурзі останнього разу надійшло 80 заяв на 16 місць.

Володимир Медяний

Цікаво, якщо подібний проект запровадити в Україні, він теж матиме такий самий шалений успіх? Можете написати нам, що ви думаєте з цього приводу. Наша адреса в Україні: 01901 Київ, вулиця Богдана Хмельницького 25, „Німецька хвиля” – українська редакція. Електронна пошта: [email protected]