Студентська мобільність - автостопом по «європам»

Маріан Ванфлороп уже й забув, коли востаннє користувався залізницею чи літаком. Упродовж останніх чотирьох років майбутній фахівець з міжнародного менеджменту пересувається між рідним Бонном та місцем навчання в Голландії планованим автостопом, який забезпечує онлайн-мережа «Mitfahrzentrale».

Завдяки їй він щомісяця знаходить водіїв, які можуть відвезти його до пункту призначення за невеликі гроші. Іноді сам розміщує оголошення як водій, аби «відбити» бензин для батьківської машини і водночас потеревенити. «Це набагато дешевше, ніж, скажімо, поїздки потягом. Це зазвичай швидше і більш соціально, адже можна познайомитися з новими людьми», - каже Маріан.

Сервіс «Mitfahrzentrale» набув популярності в Німеччині з 2001 року, відколи з'явився веб-сайт з одноіменною назвою. Нині він нараховує близько півтора мільйона користувачів і є найбільшою спільнотою попутників у Європі. Зареєструватися може кожен безкоштовно, хоча існує й платна опція, яка надає більше можливостей для пошуку маршруту.

Кожне оголошення містить контактні дані особи, за якими можна з`ясувати, де саме водій здійснює зупинки. Оплата за бажанням сторін: або наперед через інтернет, або на місці. Стандартна ціна за 100 кілометрів такої подорожі – п'ять євро. Аналогічна мандрівка німецькою чи голландською залізницею коштуватиме в кілька разів більше.

Дешево й сердито

Вчителька італійської мови Сімона Савіно згадану різницю в ціні перевірила одразу ж після Нового року. За 22 євро вона вперше в житті проїхалася як попутниця з Гамбурга до Бонна, здолавши відстань у 400 кілометрів за 3,5 години. Залізничний квиток у цьому напрямку, навіть зі знижкою, «витягнув би» щонайменше втричі більше.

Тож, навіть сумніви багатьох з приводу безпечності таких подорожей не відлякали 28-річну італійку: «Я не думаю, що це настільки вже небезпечно. Це дуже налагоджена система. Другий раз я їхала в машині сама з незнайомим мені чоловіком. Про це я знала наперед. Однак, страху зовсім не було, бо жодного разу не чула нічого поганого. Та й в Інтернеті не знайдеш інформації про якісь погані випадки».

Валентина Швед-Гірняк, співзасновниця проекту avtostop.in.ua – українського відповідника «Mitfahrzentrale», погоджується, що плановим автостопом пересуватися досить безпечно, навіть в українських реаліях. «Порівняно з автостопом на узбіччі «з простягнутою рукою», плановий автостоп є безпечним, тому що ви домовляєтеся з водієм. Можна наперед дізнатися номер автомобіля, повідомити про це друзям та родичам і так убезпечити свою поїздку», - каже Валентина.

Веб-сайтів, на кшталт «Mitfahrzentrale», в українському інтернет-просторі налічується не багато: за словами Валентини Швед-Гірняк, що досліджує ринок, їх не більше десяти і охоплюють вони, здебільшого, певну область чи регіон. Утім, жінка налаштована оптимістично: вона вірить, що зі збільшенням кількості інтернет-користувачів у країні - попит на її ресурс лише зростатиме. Як аргумент вона наводить передсвяткову новорічну пору, коли брак квитків на залізниці і дорожнеча авіа перельотів штовхає десятки людей вишукуватися на автострадах у пошуках попутки.

Автор: Євгенія Вятчанінова
Редактор: Володимир Медяний