Спрощення митної бюрократії: практика кульгатиме?

Із прийняттям нового Митного кодексу Україна зробила вагомий крок на шляху наближення митного законодавства до європейських стандартів. Принаймні так стверджує голова парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік. Нові правила на митниці запрацюють з першого січня наступного року, як це передбачено Законом «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України».

Гармонізація з Європою

Цей документ, за твердженням українських депутатів, спрямований на приведення Митного кодексу України у відповідність з Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення, а також імплементації в національне законодавство Рамкових стандартів безпеки Всесвітньої митної організації та реформування митної служби України. «Новий Митний кодекс позитивно вплине не лише на зовнішню торгівлю, а й на економічну ситуацію в Україні в цілому, - заявляє голова Державної митної служби Ігор Калєтнік. - Адже цей документ передбачає суттєве спрощення всіх митних процедур».

Законом, зокрема, передбачено право суб’єкта зовнішньоторговельної діяльності на здійснення митного оформлення товарів у будь-якому митному органі; проведення митного оформлення протягом 4-х годин з моменту подання митної декларації та документів; персональна відповідальність посадової особи митниці за неправочинні затримки митного оформлення; використання однієї декларації для здійснення різних митних формальностей тощо.

Підприємці радять

Та чи насправді задекларовані нововведення спростять життя українським підприємцям, котрі займаються імпортною та експортною діяльністю? З таким запитанням Deutsche Welle звернулася до львівських бізнесменів, котрі одночасно є членами Львівського регіонального представництва Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Рада ще на початку цього року подала свої пропозиції для внесення в новий Митний кодекс.

Як розповів віце-президент Конфедерації ділових кіл Львівщини Ростиcлав Сорока: «Ми наполягали на тому, щоб нові митні правила скасували обмеження щодо застосування механізму автоматичного повернення підприємствам-експортерам ПДВ. Також ми наполягали на тому, щоб при несвоєчасному поверненні ПДВ податковою адміністрацією до неї застосовувалися штрафні санкції. Були й інші конструктивні пропозиції». Більшість цих пропозицій було враховано в новій редакції Митного кодексу, водночас деякі проблеми так і залишилися невирішеними.

А вийде як завжди?

Про одну з них розповів Deutsche Welle генеральний директор «Компанія «ВЕЕМ-Металавтопром» Богдан Шевців: «Я працюю головним чином на експорт, заробляючи для держави таку необхідну валюту. Але водночас я змушений імпортувати певні товари й комплектуючі. Я стикаюся з тією проблемою, що митницею не складено актуального списку товарів, які в нас не виробляються і тому не мали б обкладатися додатковими митами. Такі дії держави були б зрозумілими, якби однотипні товари виготовлялися б і в нас, і, приміром, у Польщі. Тоді б логічно було обкласти польський товар митом, щоб змусити мене придбати український товар, підтримати українського товаровиробника. А за чинного стану справ замість того, аби здешевлювати кінцевий український продукт, доводиться нарощувати його ціну».

Водночас один з активістів Комітету підприємців Львівщини директор швейного підприємства "Троттола" Ярослав Рущишин висловив сумнів щодо реалізації планів автоматичного повернення ПДВ підприємствам-експортерам. Він зазначив, що такі обіцянки від уряду лунають вже цілий рік, але механізм автоматичного повернення ніяк не запрацює. Водночас Ярослав Рущишин визнає, що якби усі закладені в новому Митному кодексі нововведення запрацювали, то це б суттєво пожвавило зовнішньоторговельну активність України.

Автор: Петро Гординський
Редактор: Христина Ніколайчук