Оцінка українцями загрози з боку РФ. Що говорить соціологія?
26 січня 2022 р.
Ситуація на українсько-російському кордоні у зв'язку зі стягненням військ РФ залишається напруженою. Країни Заходу об'єднали зусилля в спробах спонукати Кремль до деескалації. Попри це через загрозу нового вторгнення Росії в Україну кілька країн, серед яких США та Великобританія, вирішили евакуювати сім'ї працівників своїх дипслужб. Представники ж української влади кажуть, що, незважаючи на реальність загрози, очікувати російського вторгнення найближчим часом не варто. На цьому тлі в українському сегменті соцмереж дедалі частіше з'являються різні поради на кшталт, як правильно складати "тривожну валізу" або як діяти в разі повномасштабної війни. Як усю цю ситуацію сприймають українці?
Лише половина українців вбачають загрозу
Згідно з даними січневого дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 48,1 відсотка опитаних українців вважають загрозу нового вторгнення Росії в Україну реальною. Натомість, у тому, що цього не буде, впевнені 39,1 відсотка респондентів, ще 12,8 відсотка не визначилися з позицією чи відмовилися відповідати. Як зазначають соціологи КМІС, оцінки українців практично не змінилися з часу останнього дослідження, проведеного у середині грудня. Тоді реальною загрозу назвали 49,2 відсотка респондентів, а впевненість у тому, що вторгнення не буде висловили 41,4 відсотка.
Як пояснив DW генеральний директор КМІС Володимир Паніотто, в Україні, як і в світі в цілому, суспільна думка формується досить швидко і потім суттєво вже не змінюється. Це зумовлене тим, що люди формують своє ставлення до подій чи явищ під впливом певної інформації. Далі вони шукають джерела, які б її підтверджували, адже більше довіряють саме ним. "У наш час, коли в Україні, особливо за останні два роки, збільшилась кількість людей, які користуються інтернетом та соціальними мережами, цей процес дуже посилився. Це сталося через те, що соцмережі працюють швидко, а їхні алгоритми налаштовані так, щоб показувати людям саме ту інформацію, яка їм подобається", - каже соціолог. За рахунок цього навколо людей формується певна інформаційна "бульбашка", а їхні погляди "цементуються", і змінити їх важко, пояснює Паніотто.
Читайте також: Ексрадник Меркель: Єдність Заходу щодо України вразила Росію
Фактори, які можуть впливають на думку українців
"Думки про те, що Росія не нападе, можуть ґрунтуватися на широкому діапазоні підстав - від симпатій до Росії до впевненості у тому, що реакція України і світової спільноти буде такою, що не дозволить це зробити. Ще частина може сприймати дії Росії як шантаж", - пояснює заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко. Зокрема, ті українці, які вважають, що реакція світової спільноти здатна спинити Росію, більш упевнені, що вторгнення не відбудеться, пояснює експерт. Частково вплинути на їхню думку може нова інформація - зокрема про рішення щодо евакуації з України членів сімей дипломатів ряду країн. Проте цей вплив не варто вважати очевидним: частина людей може думати, що ця евакуація - це спроба країн убезпечити своїх громадян, а інша - що вони таким чином перестраховуються, каже Міщенко.
На думку ж Паніотто, ця інформація мала б збільшити кількість українців, які вірять у реальність загрози вторгнення. Проте це не означає, що готуватися до нього будуть всі: доки хтось і далі вважатиме, що загрози нема, хтось готуватиметься до неї про всяк випадок, пояснює соціолог. "Звісно, люди, які вважають, що загроза імовірна, будуть більше готуватися, ніж ті, хто так не вважає. Хоча безпосередньо це все ж залежить від досвіду людини: чи складати речі, які можна буде швидко взяти з собою, чи, наприклад, шукати зброю", - каже Паніотто.
За словами соціолога, у цьому питанні більш показові результати грудневого опитування КМІС. Тоді соціологи встановили, що у разі нападу Росії чинити збройний опір готові 33,3 відсотка опитаних українців, а протистояти іншими способами, як-то протестами, - 21,7 відсотка. Про готовність виїхати у безпечніший регіон України тоді заявили 14,8 відсотка, а за кордон - 9,3 відсотка респондентів. Не робити нічого були готові 18,6 відсотка опитаних українців, а 12,1 відсотка - не визначилися з планом дій.