Собор Святої Софії у Стамбулі: мечеть замість музею

24 липня у всесвітньовідомому соборі Святої Софії у Стамбулі відбудеться перший п'ятничний намаз: у ньому візьмуть участь близько 500 осіб, в тому числі і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Очікується, що на площі Султанахмет перед собором зберуться тисячі вірних. За повідомленнями турецьких ЗМІ, вулиці міста цього дня патрулюватимуть 17 тисяч поліцейських. Планується, що під час богослужіння християнські мозаїки і фрески будуть затемнені за допомогою спеціального освітлення, або закриті шторами.

Мусульманські молитви зазвучать у колишньому соборі, а нині мечеті Айя-Софія лише за два тижні після того як Держрада Туреччини (вищий адміністративний суд країни) ухвалила рішення про позбавлення собору статусу музею. 10 липня, за кілька годин після рішення суду, президент Туреччини Ердоган опублікував указ, згідно з яким собор буде відкрито для проведення у ньому мусульманських богослужінь.

Ердоган проти Ататюрка

Собор Святої Софії впродовж десятиліть був не тільки символом Стамбула, а й найпопулярнішою туристичною визначною пам'яткою Туреччини, а також частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Храм з величезним куполом і інтер'єром, прикрашеним древніми фресками, щорічно притягував мільйони туристів. Разом з тим, собор Святої Софії завжди залишався не тільки архітектурним шедевром, а й політичним символом.

Монументальна будівля була зведена за наказом візантійського імператора Юстиніана I в VI столітті нашої ери. Після захоплення Константинополя османами в 1453 році султан Мехмед II перетворив християнський храм на мечеть. А в 1935 році засновник сучасної турецької держави Мустафа Кемаль Ататюрк зробив символічний жест і підписав декрет, згідно з яким собор Святої Софії став музеєм. "Сучасна Туреччина - світська країна", - проголошував Ататюрк.

"Хто взяв собор мечем, тому він і належить"

Однак нинішній президент Туреччини і глава правлячої в країні Партії справедливості і розвитку (ПСР) Реджеп Таїп Ердоган повернув час назад і знову перетворив собор на мечеть. Турецький лідер сподівається, що це допоможе йому згуртувати електорат країни навколо своєї партії. Згідно з недавніми соціологічними опитуваннями, рейтинг ПСР останніми місяцями помітно впав.

На цьому тлі Ердоган знову намагається посилити у турецькому суспільстві націоналістичні настрої. Для багатьох його прихильників собор Святої Софії є ​​символом завоювання християнського Константинополя османами і прикладом переваги ісламу над християнством.

Партія Ердогана була впевнена у своїй перемозі в суді: 29 травня, в 567-ту річницю завоювання Константинополя, один зі стамбульських імамів організував у соборі Святої Софії читання сур з Корану. "У територіальному плані собор Святої Софії є ​​нашою власністю. Хто взяв його мечем, тому він і належить", - заявив заступник голови ПСР Нуман Куртулмуш.

Символ миру між мусульманами і християнами

Однак рішення Ердогана припало до душі далеко не всім. Глава Константинопольської православної церкви патріарх Варфоломій рішуче виступив проти перетворення Святої Софії на мечеть. Собор є одним з найважливіших об'єктів культурної спадщини і належить не тільки його безпосереднім власникам, але й "усьому людству", заявив патріарх під час церковної служби у Стамбулі.

Глава грецької громади Туреччини Ніколас Узуноглу також жалкує про те, що собор Святої Софії став об'єктом політичної суперечки. Це історична будівля є символом миру між різними релігіями і цивілізаціями, підкреслює він. "Заяви про взяття собору Святої Софії мечем має викликати занепокоєння у всьому турецькому суспільстві", - зазначає Узуноглу.

В Україні ініціативна група мирян і духовенства "Десять тез для ПЦУ" теж звернулася з відкритим листом до президента Туреччини. "Ми віримо, що рішення надати цій святині статус музею було мудрим, стратегічним. Цей храм - не символ якоїсь однієї культури, як це зараз хочуть показати деякі речники і автори. Це не символ Сходу чи Заходу, це символ єдності, священна вершина, біля якої Схід та Захід зустрічаються у шанобливому поклоні - і це велике благословення для Туреччини", - йдеться у їхньому зверненні.

Заклопотаність рішенням Держради Туреччини висловили й у Російській православній церкві (РПЦ). Священний Синод РПЦ зазначив, що цей крок був зроблений без урахування позиції предстоятелів та ієрархів православних помісних церков, представників іноземних держав, різних громадських і правозахисних організацій, а також духовних осіб різних конфесій і релігійних традицій. Священний Синод також закликав владу Туреччини зберегти християнські мозаїки собору Святої Софії. "Сподіваємося, що турецька влада докладуть необхідних зусиль до збереження дивом уцілілих безцінних християнських мозаїк і забезпечуватимуть доступ до них християнських паломників", - йдеться в заяві Синоду.

Собор Святої Софії - спільна спадщина

Стурбованість зміною статусу собору висловили і у Всесвітній раді церков, Ватикані, а також в ЄС та Європарламенті. Тривогу б'ють і історики. "Собор Святої Софії впродовж 1500 років служить двом світовим релігіям без необхідності кардинально змінювати свою архітектуру, - каже історик Едхем Ельда з Босфорського університету в Стамбулі. - Такі будівлі в світі можна перерахувати по пальцях, і їх потрібно охороняти".

Він також підкреслює, що собор Святої Софії є ​​спільною спадщиною всієї світової цивілізації. "Невже ми хочемо ізолювати і заховати цю спадщину? Чи не краще представити її всьому світу?" - дивується Едхем Ельда.

Схожої точки зору дотримується і ісламський теолог Іхсан Еліасик. На його думку, з релігійної точки зору для перетворення собору на мечеть немає жодних підстав. Принципу, згідно з яким собором володіє той, хто взяв його мечем, немає місця в Корані, говорить він. "Насильницьке привласнення об'єктів культурно-історичної спадщини заборонено", - резюмує Еліасик.