Скорочення озброєнь: ідеться більше, ніж про цифри

У понеділок до російської столиці прибуває делегація США для участі в перших офіційних російсько-американських переговорах щодо нового Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Дія старого, підписаного ще 1991 року, витікає в грудні цього року. Американську делегацію очолила заступниця держсекретаря США Роуз Гетемюллер, російську – директор департаменту МЗС з питань безпеки та роззброєння Анатолій Антонов. Перед делегаціями стоять амбітні цілі – за п’ять місяців підготувати та узгодити новий договір про скорочення озброєнь, причому в такі терміни, щоб цей документ ще пройшов ратифікацію в Держдумі Росії та Конгресі США.

Роззброєння і одночасно модернізація?

Росія всіляко демонструє свою ангажованість у скороченні озброєнь. Разом з тим, президент Медведєв не так давно заявив про модернізацію ядерного арсеналу країни: «Перше завдання – це підвищення боєготовності військ, передусім за рахунок стратегічних ядерних сил. Вони повинні гарантовано виконувати всі поставлені задачі із забезпечення військової безпеки нашої держави».

Роззброєння і одночасно модернізація? Головний редактор московського журналу «Росія у світовій політиці» Федір Лук’янов не бачить у цьому суперечності: «Для відлякування не потрібно стільки ракет та боєзарядів, як нині. Можна легко скоротити вдвічі. Але повної відмови від ядерної зброї, безумовно, не буде. Саме з тієї причини, що ядерна зброя – це єдина гарантія стримування. Якщо від неї відмовитися, ми опинимося в програші».

У ядерному озброєнні позиція Москви на папері значно сильніша, аніж у реальності. Велика частина гігантського російського атомного потенціалу застаріла, кажуть експерти. Тому якщо президенти Обама та Медвєдєв домовляться про скорочення кількості боєголовок до 1500 штук, Росії це навіть буде на руку, вважає Олександр Нікітін, директор Центру євроатлантичної безпеки в Москві: «Цілком очевидно, що через процеси фізичного старіння ядерного арсеналу необхідність заміни старих типів боєголовок на нові, той арсенал, на який нині реально покладається Росія, а це насамперед ракети типу «Тополь» і «Тополь-М», реально вимірюється сотнями, а зовсім не тисячами».

Часу на подолання конфліктних питань обмаль

На переговорах про скорочення стратегічних наступальних озброєнь для Росії йдеться не лише про кількість. Москві потрібна заміна старого контракту, підписаного ще 1991 року, дія якого завершується в грудні цього року, каже Федір Лук’янов: «Існує небезпека, що Сполучені Штати, як вони це вже робили в інших сферах, після того, як договір закінчиться, робитимуть, власне, все, що хочуть, жодного контролю за стратегічним потенціалом американців не буде. Виходить, що руки будуть повністю розв’язані».

Окрім технічних деталей, таких, як питання, які саме ракетоносії охоплюватиме новий договір, їхня кількість тощо, суперечки викликатиме передусім американський протиракетний щит. Хоча президент Барак Обама й подає ознаки готовності до компромісу в цьому питанні, Росія продовжує сприймати американську ПРО із запланованими базами в Польщі та Чехії як таку, що спрямована проти неї.

Якщо США створять систему ПРО в такому вигляді, як вона планувалася за часів правління Джорджа Буша, не може бути й мови про серйозне роззброєння з боку Росії, каже експерт Федір Лук’янов: «Це взаємно пов’язані речі. Збереження проекту ПРО означало б, що, скорочуючи свої ядерні озброєння, Росія сприяє тому, щоб проект ПРО для американців був більш ефективним».

Існує достатньо конфліктних питань у темі роззброєння між двома країнами. А часу до закінчення дії старого договору залишається справді обмаль.

Автори: Ерік Альбрехт / Христина Ніколайчук

Редактор: Захар Бутирський