Синьо-жовтий прапор: символ, до якого звикли

22-го липня, в день 21-ї річниці з дня, коли біля будівлі Київської міської ради вперше за радянських часів було фактично офіційно піднято синьо-жовтий прапор, який уже 1992 року був офіційно проголошений парламентом державним, традиційно відзначатимуть на рівні влади міста.

1990 року, як і за всіх часів використання (стяг набув особливого поширення у ХІХ – на початку ХХ століття), синьо-жовтий був символом національно-визвольної боротьби. Адже саме ці кольори, нехай і в різній комбінації, були символами українських державних формувань у 1917 – 1919 роках.

Без «стерильного» правового рішення

«Це була загальна перемога і мій особистий успіх, адже від моєї позиції багато чого залежало. І цей прапор мали підняти саме представники влади, незважаючи на те, що стерильного правового рішення для цього тоді не могло існувати», - сказав Deutsche Welle тодішній виконувач обов’язків голови Київради Олександр Мосіюк. Саме він наполіг на тому, аби підняти стяг ще за часів Радянського Союзу, що потім стало великим аргументом для подальших самостійницьких рішень центральної влади УРСР.

Сьогодні, за словами Мосіюка, прапор уже не викликає в населення такі бурхливі емоції, як під час подій 20-річної давнини, а більшість українців сприймає його «спокійно» – як один із основних символів держави.

Донецький прапор-рекордсмен

«Причому так відбувається не лише в Києві, а й на сході й півдні України, не говорячи вже про захід», - каже Мосіюк. Доказом цього можна вважати те, що найбільший на сьогодні синьо-жовтий стяг у світі вагою більше ста кілограмів та розміром 35 на 40 метрів (половина футбольного поля) у 2007 році пошила пенсіонерка з Донецька, шахтарська вдова Марія Беляткова. Наразі прапор «мандрує Україною» і, окрім батьківщини, був розгорнутий у Батурині, Крутах, Дніпропетровську та Львові, а до 20-ї річниці незалежності 24 серпня цього року він має прибути до Києва.

Незважаючи на в цілому позитивне сприйняття прапору суспільством і відсутність загрози його зміни на місці головного стягу держави, він продовжує прямо асоціюватися із здобуттям української незалежності в її противників, каже Мосіюк. Саме у такої частини населення він традиційно викликає неприйняття, що почасти виявляється у актах вандалізму щодо державної символіки.

Прапор = незалежність

Так, на початку липня, у День флоту України, у Севастополі невідомі залили фарбою зображення-графіті державного прапора України, які традиційно малюють там громадські організації.

Тим часом, соціологічні опитування досі свідчать, що тих, хто не підтримує ідею незалежності України і сьогодні чимало. За даними опитування компанії Research & Branding Group, що вона проводила у березні цього року, якби сьогодні відбулися референдуми про збереження СРСР і про підтримку Акту проголошення Незалежності України, то 47 відсотків українців підтримали б збереження Радянського Союзу. Щоправда, інші опитування показують меншу підтримку СРСР. За даними Центру Разумкова, у серпні 2010 року 59 відсотків українців проголосували б за незалежність країни.

Автор: Данило Білик
Редактор: Роман Гончаренко