Самосуд у Лощинівці: роми - безправні

Виселення ромів з Лощинівки Ізмаїльського району Одеської області, де 27 серпня було вбито 9-річну дівчинку, ймовірно, представником ромської національності - пряме порушення як українського, так і міжнародного законодавства, вважають правозахисники. "Це кричуще порушення прав людини. Сама суть волевиявлення людей, які зібралися на стихійному мітингу і вирішили виселити ромів, протизаконна. Це дискримінує людей за етнічною ознакою," - каже директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду "Відродження" Ольга Жмурко.

Голова Ізмаїльської райдержадміністрації Валентина Стойкова теж визнає, що рішення сільради Лощинівки про виселення ромів не має юридичної сили. Водночас вона стверджує, що ці люди самі вирішили залишити селище, а тому рішення про переїзд родин ромів до інших населених пунктів району, мовляв, компромісне.

Переселення в нікуди

Скільки саме людей зрештою збираються переселити - невідомо. За деякими адресами були прописані десятки осіб, які насправді там не проживали. За різними оцінками, мають переїхати 10-12 родин, в кожній з яких багато дітей. Загалом не менше півсотні людей.

"Ці люди поки що перебувають у родичів. Іншого житла їм ніхто не надає і не намагається надавати. Я маю на увазі держструктури," - заявив в інтерв’ю DW керівник громадської організації "Правозахисний ромський центр" Володимир Кондур. За його словами, роми будуть судитися через погроми і незаконне проникнення до будинків.

Людей немає - проблема лишається

Експерти переконані, що виселення ромів з Лощинівки саме по собі жодним чином не розв’яже проблеми. Мовляв, якщо ця громада дійсно проблемна чи навіть "притон", як заявив голова Одеської ОДА Михеіл Саакашвілі, то її представники будуть займатися протиправною діяльністю і в іншому місці. Але головне - це не дасть відповідь на питання захисту прав тих ромів, які не скоювали жодних злочинів та стали жертвами самосуду громади.

Правозахисник Валерій Фуйор був у Лощинівці чотири роки тому. За його словами, це доволі мирне поселення, де живуть переважно болгари. "Демонстрації і мітинги людей, і те, що вони намагаються гарантувати свою безпеку, - нормальна практика для демократичних країн. Питання, як влада реагує на рішення громадян і які висновки робить. Місцева влада у Лощинівці занервувала і поспішила, намагаючись загасити конфлікт, пішла на повідку в натовпу. Через одну людину, провину якої ще треба довести у суді, не можна карати усю громаду", - важає Валерій Фуйор.

Чи бояться представники інших нацменшин?

Представники інших нацменшин в Україні розуміють обурення жителів Лощинівки через вбивство дівчинки, але засуджують реакцію місцевої громади щодо інших ромів. "Це окремий випадок, але представник кожної національності - чи-то гагауз, німець або єврей - може цю сорочку на себе вдягнути. Тому є певна занепокоєність з боку інших нацменшин, передусім тих, які компактно проживають (на території України. - Ред.)", - вважає президент Спілки гагаузів України Василь Келіогло. Але він упевнений, що випадок у Лощинівці не свідчить про назрівання міжнаціонального конфлікту у всьому українському суспільстві і є лише локальною суперечкою.

З ним погоджується і Валерій Фуйор. "Лощинівка, Криве Озеро чи Врадіївка можуть повторитися в будь-якому місці, де влада не реагує на запити суспільства", - запевняє він. Головні причини подібних конфліктів, за його словами, це війна, безробіття, безпорадність влади і розчарування населення, а не стосунки між представниками різних етнічних груп.

Крім того, експерти вказують на те, що у таких селах, як Лощинівка, не вистачає поліції. Місцеві мешканці не відчувають себе у захисті й через безвихідь чинять самосуд, порушуючи при цьому закон.

Не переселяти, а інтегрувати

На території України мешкають представники понад 135 національностей. Ще 2013-го року було затверджено державну стратегію захисту та інтеграції ромів в українське суспільство до 2020 року. Але, за словами Ольги Жмурко, ця програма має радше формальний, декларативний характер, і соціалізація ромської громади не відбувається. Лише на Закарпатті є певні успіхи із здобуттям освіти і працевлаштуванням ромів, каже вона. "Для врегулювання ситуації потрібен діалог. Між трьома сторонами: владою, ромською громадою та більшістю, яка мешкає у селі і представники якої вчиняли погроми", - вважає Ольга Жмурко.