Рішення ЄСПЛ щодо люстрації: чи очікувати нових позовів?

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав порушення прав п'яти колишніх українських чиновників, звільнених за законом про люстрацію, що був прийнятий відразу після Євромайдану. У висновку суду, оприлюдненому в четвер, 17 жовтня, йдеться про те, що українська держава порушила статтю Європейської конвенції з прав людини щодо права на справедливий суд у зв'язку із занадто тривалим розглядом справ колишніх чиновників. Також було встановлено порушення статті конвенції щодо права на повагу до приватного та сімейного життя.

"Форма колективної відповідальності"

У своєму рішенні ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що люстрація в Україні застосовувалася до дуже широкого кола осіб і призвела до звільнення позивачів тільки на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі впродовж понад одного року за часів президентства Віктора Януковича. "Заходи, передбачені законом про очищення влади, виглядали як форма колективної відповідальності за роботу в часи президента Януковича, незважаючи на роль, яку відігравала та чи інша особа, та її зв’язок з певними антидемократичними явищами", - йдеться у повідомленні прес-служби Європейського суду з прав людини.

Тепер, згідно з рішенням суду, Україна має виплатити кожному позивачу по п'ять тисяч євро на відшкодування моральної шкоди. Окрім цього, суд присудив відшкодувати 1,5 тисячі євро колишньому заступнику начальника управління кадрів Генеральної прокуратури України В'ячеславу Поляху і по 300 євро чотирьом іншим заявникам на відшкодування судових витрат. Всі ці люди, колишні українські держпосадовці, раніше подали заяви до ЄСПЛ, оскаржуючи своє звільнення з державних посад за законом "Про очищення влади", або так званого закону про люстрацію, ухваленого Верховною Радою у 2014 році. Всі їхні скарги суд об’єднав у справу "Полях та інші проти України".

В українських судах ці чиновники не змогли відновитися на посадах, адже національні суди відмовлялися розглядати ці справи та відхиляли позови, посилаючись на те, що Конституційний суд України з 2014 року так і не розглянув подання 47 народних депутатів щодо конституційності деяких положень закону про очищення влади. Тому ЄСПЛ вирішив розглянути скарги українських заявників щодо надмірної тривалості судового провадження на національному рівні, що триває більше чотирьох з половиною років. 

"Коли п’ять років тому був проголосований цей закон ми попереджали про такі наслідки, адже там заклали дуже небезпечні процеси з порушення прав людини, і це було лише питання часу, коли вони проявляться. Тепер наші застереження підтвердив ЄСПЛ", - каже голова правління Української Гельсинської спілки з прав людини Євген Захаров. Він називає цей закон політично обумовленим, який повністю дискредитував ідею люстрації. "Це був емоційний і популістський закон, його норми були виписані так, аби свої залишилися на посаді, а всіх неугодних можна було звільнити ", - наголошує Захаров.

Чи будуть масові скарги?

За даними Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення закону "Про очищення влади", в Україні було люстровано 914 осіб. Дані про цих людей внесені до цього публічного реєстру. Всі, хто туди потрапив, не може, згідно із законом, обіймати державні посади впродовж 10 років. 

За інформацією екс-директорки департаменту з питань люстрації міністерства юстиції України, а нині голови Громадської ради з питань люстрації Тетяни Козаченко, раніше до національних судів надійшло понад 800 позовів від держслужбовців з цього реєстру, які оскаржували своє звільнення внаслідок люстрації. Можна очікувати, що якась частина з них після рішення ЄСПЛ подасть свої скарги до цього суду, аби спробувати поновитися на посадах та отримати від держави компенсацію за моральну шкоду, не виключають експерти.

"Буде проблемою, якщо людина проситиме їй відшкодувати заробітну плату за час, коли вона не працювала, бо потрапила під люстрацію. Суми можуть бути значними і виплачуватимуть їх з держбюджету. Це може збурити суспільство", - каже політичний аналітик Комітету виборців України Денис Рибачок.

Розширення люстрації замість удосконалення закону?

Про те, що український закон "Про очищення влади" не повністю відповідає європейським стандартам і принципу верховенства права, неодноразово попереджала Європейська комісія "За демократію через право" ("Венеціанська комісія"), наголошуючи на персональній відповідальність при застосуванні люстрації.

Натомість Україна впродовж чотирьох з полониною років так і не спромоглася внести зміни в цей документ. А президент України Володимир Зеленський навіть пропонував розширити люстрацію на чиновників часів колишнього президента Петра Порошенка, зокрема люструвати колишнього президента України, всіх  колишніх депутатів Верховної Ради, членів уряду, генпрокурора, голову СБУ, секретаря РНБО тощо. Влітку цього року він зареєстрував відповідний законопроєкт, коли Верховна Рада VIII скликання фактично припинила свою роботу.

Щоправда, в парламенті нового скликання цей законопроєкт президент поки що не перереєстрував. Разом з тим, у нещодавно ухваленому президентському законопроєкті про судову реформу йдеться про застосування люстрації до членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Державної судової адміністрації, які працювали на своїх посадах з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року щонайменше один рік. Представництво ЄС в Україні та посольство Канади вже розкритикували Київ за розширення люстрації.