Річницю Податкового Майдану на Майдані не відзначать
21 листопада 2011 р.Рік тому, 22 листопада 2010 року, розрізнені протести українських підприємців проти нового Податкового кодексу переросли у багатотисячну акцію протесту в центрі Києва. Демонстранти розташували на Майдані Незалежності своє наметове містечко, а їхні економічні вимоги переросли у вимогу відставки уряду й проведення дострокових парламентських виборів.
В результаті президент України Віктор Янукович наклав своє вето на закон про новий Податковий кодекс. Утім, сьогодні підприємці переконані, що рік тому влада їх обманула.
Податковий Майдан вказав, однак, на одну особливість. Він довів, що, попри розчарування «помаранчевою революцією», тисячі українців можуть і надалі впливати на владу, об’єднавшись у солідарні акції протесту. Саме такий підсумок подій минулого року підбив у розмові з Deutsche Welle Роман Секела, один з організаторів підприємницьких протестів і голова Всеукраїнського комітету «Наступ». Ще одним позитивним наслідком Податкового Майдану він назвав створення кількох активних суспільних організацій, які виникли на хвилі протестів у рамках Податкового Майдану.
Обмануті підприємці
Негативними наслідками протестів Секела вважає ігнорування владою більшості економічних та політичних вимог учасників торішніх протестів. «Нас просто обманули. Підписаний президентом минулої п’ятниці закон про спрощену систему стягнення податків може знищити два мільйони представників малого бізнесу»,- обурюється Роман Секела.
Він також заявив, що влада повністю ігнорує діалог із суспільством. Водночас її представники відточують такі «непублічні методи» як внесення розколів у рухи протесту, позбавлення громадян права на мирні протести і кримінальне переслідування активістів протестів підприємців. «Організовувати й проводити акції стало дуже складно», - наголошує Секела.
Його слова мають підтвердження й у фактах. Приміром, це рішення суду, яким заборонено проведення масових акцій на Майдані Незалежності 22 листопада. З відповідним позовом до суду звернулася київська мерія. Відзначення Дня Свободи великою кількістю людей, як говориться в рішенні суду, може «створити небезпеку для перебування в Києві з візитом президента Литви». У відповідь на такий вердикт організатори акції закликали президента Литви Далю Ґрибаускайте перенести її офіційний візит до України на пізніший термін.
Рух протесту силиться попри перепони
Роман Секела переконаний, однак, що попри усі перепони з боку влади, протестний рух в Україні росте й розширяється. Щоправда, помітних результатів, окрім дратування влади, протести підприємців, чорнобильців, «афганців» поки не приносять. Секела пояснює це тим, що «суспільний рух дозріває», а його лідери «вчаться протистояти розколам і тиску з боку влади».
З таким твердженням згоден і начальник штаба всеукраїнської акції «Вперед!» Андрій Панаєтов. Він повідомив про приєднання до цієї акції підприємців ще чорнобильців та інших громадських організацій. «Всі політичні сили сьогодні – банкрути. Деякі політики беруть участь у нашому русі у просувають наші законопроекти у владних структурах. Але все одно жодної політичної сили, які можна було б довіряти, в Україні немає»,- наголосив Панаєтов в інтерв’ю Deutsche Welle.
Утім, як сказав Deutsche Welle керівник Центру прикладних політичних досліджень Володимир Фесенко, від сорока до сорока п’яти відсотків українців асоціюють себе з політичними силами. Але лише десять відсотків з них готові вийти з протестами на вулиці. Експерт дотримується думки, що після «помаранчевої революції» люди побоюються стати жертвами політичних маніпуляцій.
Автор: Олександр Савицький
Редактор: Захар Бутирський