Рятівники світу: «велика вісімка» чи «велика двадцятка»?

Незадовго до саміту країн «великої вісімки» в італійській Аквілі дедалі частіше лунають сумніви в тому, чи може цей «ексклюзивний клуб» восьми країн - США, Канади, Франції, Великобританії, Німеччини, Італії, Японії та Росії - самотужки вирішити проблеми світу. Про те, що без думки й участі країн з перехідною економікою не обійтися, свідчать, зокрема, світові фінансові саміти в листопаді минулого року у Вашингтоні та в квітні цього року в Лондоні. Аби знайти вихід із світової фінансової кризи, на них зібралися не лише представники «великої вісімки» та «великої п’ятірки», що включає Бразилію, Індію, Китай, Мексику та Південноафриканську Республіку. Серед інших запрошені були також Аргентина, Австралія, Індонезія, Саудівська Аравія, Південна Корея і Туреччина.

Кінець «великої вісімки»?

До табору скептиків щодо всемогутності «великої вісімки», як з’ясувалося, належить і німецька канцлер Анґела Меркель. Виступаючи днями в Бундестазі, вона заявила: «Група країн «великої вісімки» виникла якось у часи кризи. Тоді найважливіші промислові країни згуртувалися, аби створити форум, на якому можна було б дискутувати про майбутнє світової економіки. Саміт в Аквілі чітко покаже, що формат «великої вісімки» вже не є достатнім. Світ зростається. А ті проблеми, які нині стоять перед нами, промислові країни не можуть вирішити самостійно».

Втім, свого часу, саме Анґела Меркель виступала проти розширення «великої вісімки». Натомість два роки тому вона ініціювала так званий «Гайліґендаммський процес», намагаючись інституціоналізувати та поглибити традиційні зустрічі з представниками країн з перехідною економікою під час самітів «великої вісімки». Нині криза повністю змішала карти.

Фундамент для сьогоднішньої «великої вісімки» заклали в 70-х роках, коли виникла нафтова криза. Нині точиться суперечка - яке об'єднання тепер врятує світ? «Велика вісімка» навряд чи справиться самотужки, хоча саме в цих країнах слід шукати причини нинішньої кризи. Тим більшої ваги набуває група країн «великої двадцятки», яка виникла десять років тому, як відповідь на фінансову кризу в Азії та Латинській Америці.

Пошуки нового формату

За словами Анґели Меркель, настав час ще цього року внести ясність у майбутнє різноманітних форматів таких дорадчих структур: «Ми маємо «велику двадцятку», «велику вісімку» і «велику п’ятірку», а ще так звані Major Economies з питань захисту клімату. Гадаю, «велика двадцятка» має стати форматом, який, ніби захисний купол, визначатиме майбутнє. У ній принаймні певним чином представлені економічно сильні країни».

Чи вистачить двадцятки країн для прийняття доленосних рішень? Навряд, зауважують оглядачі, адже поза увагою ще залишаються Африканський союз, Північноамериканська зона вільної торгівлі NAFTA, економічний союз держав у Південній Америці Mercosur та Асоціація держав Південно-Східної Азії ASEAN.

Автори: Генрік Бьоме, Тетяна Бондаренко

Редактор: Володимир Медяний