Румунія і Болгарія за п’ять років так і не стали повноцінними членами Євросоюзу
27 грудня 2011 р.
Чимало болгар і румунів сподівалися, що вступ до Європейського Союзу нарешті дозволить раз і назавжди забути про корупцію, рівень життя відчутно зросте. Утім, ці надії не справдилися. Зокрема, Болгарія залишається найбіднішою країною ЄС. Боротьба з організованою злочинністю, як констатують у Брюсселі, проводиться неефективно, реформа правоохоронних органів не реалізується. «Судові процеси проти членів злочинних угруповань тривають роками. Нам ще доведеться пройти довгий шлях», - зауважує колишній посол при Євросоюзі Антоанета Праматарова.
Чимало болгар переконані, що першого січня 2007 року їхня країна отримала від Європейського Союзу «членство другого ґатунку». Досі Болгарія, так само як і сусідня Румунія, не стала частиною Шенгенського простору, громадяни цих країн не мають можливості вільного працевлаштування в інших країнах ЄС. Особливо принизливим для багатьох болгар було призупинення 2008 року виплати 220-и мільйонів фінансової допомоги через побоювання Єврокомісії у нецільовому використанні коштів. Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу тоді прямо заявив: «корупції у вищих ешелонах влади – не місце у Європейському Союзі».
Потерпають пересічні громадяни
Жорстку лінію у питанні виділення дотацій підтримують не всі європейські політики. Зокрема, колишній статс-міністр у міністерстві закордонних справ Німеччини Ґернот Ерлер наголошує, що від втрати брюссельських дотацій потерпають передовсім пересічні громадяни. «Це трагедія для країни. Крім соціальних проблем, йдеться також про серйозні репутаційні втрати», - прокоментував Ерлер у розмові з Deutsche Welle.
У Європарламенті досі чимало депутатів відкрито сумніваються у відповідності Болгарії і Румунії стандартам Євросоюзу. Єврокомісія продовжує моніторинг виконання Софією і Бухарестом зобов’язань перед європейськими партнерами. Однак різкі слова критики з Брюсселя і погрози санкціями мало впливають на болгарських і румунських політиків. Не кажучи вже про корупцію. Приміром, румунські чиновники виявилися просто неспроможними ефективно використовувати дотації ЄС – вже нині очевидно, що заплановані до 2013 року 19 мільярдів євро не будуть затребувані.
"Аби не бути буфером між ЄС і Росією"
Попри те, що Болгарії і Румунії досі, вочевидь, не вдалося повною мірою втілити всі погоджені з Брюсселем реформи, екс-прем’єр Адріан Настасе, не вважає вступ 2007 року передчасним. Настасе був прем’єром на момент прийняття Румунії до ЄС. За його словами, членство в спільноті було якнайшвидше потрібне, аби «Румунія не стала буферною зоною між ЄС і Росією». Політик визнає, що Софія і Бухарест залишаються для Брюсселя «головним болем». «Однак зі стратегічних міркувань наші країни прагнули цього членства будь-що», - каже екс-прем’єр.
Автори: Еміліан Лілов, Крістіан Штефанеску/Євген Тейзе
Редактор: Володимир Медяний