Росія недалеко пішла від ГУЛАГу

Чверть росіян, переважно чоловіки, пройшли через суди, в'язниці та колонії або отримали інші покарання за правопорушення різного ступеню тяжкості. З 2000 року число засуджених в Росії знижується, але все одно 2016 року країна посіла 1-е місце на Євразійському континенті та 3-є у світі за кількістю ув'язнених на 100 тисяч населення - 450 осіб. За даними Міжнародного центру тюремних досліджень (ICPS), більше тільки на Сейшельських островах і в США - 770 та 709 осіб відповідно. А, наприклад, на кожні 100 тисяч населення Німеччини припадає 76 позбавлених волі.

Опитані DW експерти таку велику кількість судимостей у РФ пояснюють репресивною політикою держави, а також низьким рівнем роботи слідства, судів, прокуратури та пенітенціарної системи. На думку спостерігачів, це стало серйозною соціальною проблемою, призвело до криміналізації свідомості росіян та продовжує завдавати серйозної шкоди суспільству.

Чому так багато злочинців

У слідчих ізоляторах, в'язницях і колоніях Росії у 2016 році утримувались понад 630 тисяч осіб. За даними Федеральної служби виконання покарань РФ (ФСВП), для майже половини з них терміни покарання складають від 3 до 10 років. Крім того, 420 тисяч росіян стояли на обліку кримінально-виконавчої інспекції та відбували покарання, не пов'язані з позбавленням волі.

Загалом за минулий рік у РФ зареєстрували понад 2 мільйони злочинів, з них 450 тисяч тяжких та особливо тяжких. Виявили понад 1 мільйон правопорушників. "Такий високий рівень злочинності безпосередньо пов'язаний з репресивною політикою держави", - переконана глава фонду допомоги "Русь, що сидить" Ольга Романова.

Той факт, що через тюремний конвеєр проходить величезна кількість російських громадян, вона пояснює в інтерв'ю DW наступним чином: "Слідству важлива звітність - якщо у січні поліція виявила 90 злочинів, то у лютому вона повинна перевиконати план до 100. Тоді всі отримають премії". Саме так, за словами Романової працює "палична система держави".

"Суддям дозволяють виносити неправосудні вироки, брати хабарі та мати низьку кваліфікацію в обмін на те, що у справах виборчих кампаній вони абсолютно лояльні та беззаперечно стають на бік влади", - каже експертка. За її словами, свої функції нагляду не виконує й прокуратура. Як правовий інститут вона "повністю розвалена та перетворилася на "кивалу" в суді, в орган, який не має ані прав, ані обов'язків, а натомість має великі корупційні можливості".

Крім того, розповідає Романова, через несправедливість і часто незаконність судових вироків у в'язницю потрапляють невинні люди. "Уявіть, що 30 відсотків усіх, хто сидить, - а щороку це понад 200 тисяч людей - перебувають за ґратами без провини, тільки через судові помилки і байдужість, коли суд чи слідство не мають бажання розбиратися в справі, не кажучи вже про тих, хто сидить через замовні або політичні справи", - заявила глава "Русі, що сидить".

Серед причин того, чому так багато росіян опиняється у в'язниці, Романова вказала і жорстокість покарань, коли "за вкрадену курку можуть кинути за ґрати". За рік, що минув, у 16 разів зросла кількість ув'язнених, які отримали реальні строки "за перепости в інтернеті, що ображають чиїсь почуття".

Експертка вважає: ті, хто розслідує і судить, "зацікавлені в репресіях, щоб забезпечити свої організації роботою та новими співробітниками".

Причини рецидиву

"Та приголомшує не тільки велика кількість засуджених, але й кількість рецидивів", - наголошує Ольга Романова. За даними першого заступника глави ФСВП РФ Анатолія Рудого, 85 відсотків злочинів  - справа рук тих, хто вже відбував покарання.

Романова звернула увагу на те, що у назві ФСВП "немає слова "виправлення", проте слово "покарання", бо ніхто нічого не збирається виправляти". Це воєнізоване відомство, де майже немає цивільних фахівців, де більшість працівників - силовики. Тому в установах ФСВП "немає логіки закону, немає міркувань дотримання прав людини, а є наказ та його виконання".

До рецидивів, за словами Романової, призводить те, що багато засуджених у місцях ув'язнення - і невинні, й ті, хто вчинив незначне правопорушення, - потрапляють під вплив справжніх злочинців. Щоб вижити на мізерному пайку - на євро з невеликим в день, "отримати цигарку, чай, шматок хліба, людина йде виконувати доручення блатних та може вийти з в'язниці закоренілим злочинцем, який готовий порушувати закон".

Без шансів на підтримку держави

У тому, що репресивна машина працює, щоб зламати людину, переконаний і правозахисник, експерт фонду "На захист прав ув'язнених" Петро Курьянов. Він нагадав DW про побиття й тортури в карельській колонії, що про них повідомляв активіст Ільдар Дадін. "З колоній і тюрем Росії виходять озлоблені люди, які були в становищі рабів і тепер несуть у суспільство те, що в них накипіло", - каже Курьянов.

До кінця 2016 року з місць ув'язнення вийшли 210 тисяч осіб. Приблизно стільки ж виходили на волю й кожного попереднього року. Та програма ресоціалізації в Росії не працює, - констатують співрозмовники DW. Це - ще одна проблема, яка боляче б'є і по суспільству, і по тим, хто опинившись на свободі, не знаходить необхідної підтримки.

"Ось сидить переді мною людина, яка звернулася до нашого фонду - навіть якщо він вирішив розпочати життя з чистої сторінки, на роботу його не беруть, гроші скінчилися, соціальні зв'язки розірвані. І я чітко розумію - якщо ми не допоможемо, ввечері він дасть комусь по голові", - переконаний Курьянов. Хоча, за словами Ольги Романової, офіційно на ресоціалізацію виділяють немалі суми, "але отримують їх тільки НУО типу "Нічних вовків" з Хірургом, "Офіцерів Росії" та інших". "Ці гроші просто розкрадають, а нормальної допомоги для тих, хто її потребує, немає", - вважають обидва експерти. Їхню думку непрямо підтверджує й статистика: за останні 10 років кількість насильницьких злочинів від рук рецидивістів зросла в 4 рази.

Вийшли ми всі з ГУЛАГу

"Росія недалеко відійшла від ГУЛАГу - лагерної системи часів Сталіна, коли одна половина сиділа, а інша - саджала", - переконаний Петро Курьянов. Разом з Ольгою Романовою він перерахував для DW, на які проблеми наражається російське суспільство через посилення репресивної державної машини.

По-перше, це зростання злочинності та зниження безпеки громадян. По-друге, повна недовіра людей до судової та правоохоронної системи. По-третє, руйнація інституційної свідомості, коли закони ігноруються і владою, і населенням. По-четверте, нехтування правами людини, коли в країні вихваляють "славетні подвиги сталінського НКВС", який знищив у таборах мільйони людей".

У в'язниці потрапляє переважно працездатне населення, розпадаються сім'ї, падає народжуваність. "Але гуманізм в нас вважається слабкістю, звідси і загальна жорстокість - це замкнене коло", - нарікає Ольга Романова.

Правозахисниця додає, що через велику кількість тих, хто пройшов тюремні університети, Росія стала країною тюремної культури, "де кожен знає, чим закінчується рядок блатної пісні "Владимирський централ - ветер…". Глава "Русі, що сидить" переконана: "Якщо сам президент говорить мовою блатних, якщо всі розуміють, що таке "мочити в сортирі" та сміються - значить, суспільство хворе".