Справа про масові розстріли на Майдані
8 липня 2014 р.Біля стін президентської адміністрації в Києві знову демонстранти. У вівторок, 8 липня, на вулицю з протестами вийшли близькі та рідні загиблих на Майдані, які втратили життя під час протестів проти режиму Януковича. Учасники мітингу обурені тим, що винуватців досі не лише не покарано, а навіть, на їхню думку, не позбавлено звань, нагород і державних виплат.
Напередодні Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з розслідування обставини розстрілу демонстрантів у Києві 18-20 лютого передала звіт до Генеральної прокуратури України. Текст звіту містить чимало звинувачень на адресу екс-президента Януковича та "інших членів злочинного угруповання" до якого, за даними комісії, належали й колишні урядовці на чолі з Миколою Азаровим, а також низка працівників МВС та СБУ України. Але аргументів та доказів, посилань на конкретні факти і свідчень у звіті бракує.
У прес-службі МВС, відповідаючи на запит DW, повідомили, що єдиним розпорядником інформації щодо розслідування справ, пов’язаних зі злочинами проти людяності, є Генеральна прокуратура України. На момент підготовки матеріалу відповіді від Генпрокуратури про її оцінку звіту тимчасової парламентської слідчої комісії ще не надійшло. Натомість, експерти та громадські активісти впевнені, що українське суспільство з нетерпінням очікує якнайшвидшого та ефективного завершення слідства.
Втрачені докази
Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров в інтерв’ю DW назвав ефективне завершення слідства "справою честі для правоохоронних органів". Якщо цього не станеться, переконаний він, слід очікувати "бурхливої реакції" суспільства. "Результати роботи тимчасової парламентської слідчої комісії - це лише попередні дані. Ми знаємо, що розслідування триває, хоч я вважаю, що його можна було би завершити й швидше", - сказав Захаров. На його думку, той факт, що "вбивцями загиблих на Майдані 20-21 лютого були представники держави, тепер вже можна вважати встановленим".
Координатор громадської ініціативи "ЄвроМайдан SOS" Олександра Матвійчук налаштована менш оптимістично. "Спілкуючись з родинами загиблих під час подій 20-21 лютого на Майдані та їхніми адвокатами, ми дійшли висновку, що належні слідчі дії не проводяться. Багато хто з потерпілих впродовж трьох місяців не був викликаний, щоби дати першопочаткові свідчення", - сказала Матвійчук у розмові з DW. За її словами, що стосується побиття людей правоохоронцями на Майдані 30 листопада, першого грудня, 10-11 грудня 2013 року, а також стосовно численних разових випадках репресій проти революціонерів, то тут громадські правозахисники взагалі не мають жодної інформації.
"Національному розслідуванню дуже заважають і правові перепони: закони про амністію учасників протестів та норма, яку швидко виконали всі лікарні Києва про знищення персональних даних пацієнтів, що брали участь у протестах", - пояснила Матвійчук.
За її словами, тепер сподівання на встановлення винних та притягнення їх до відповідальності "ЄвроМайдан SOS" покладає на міжнародну громадськість. "Ми підготували й подали свої висновки до міжнародної панелі розслідувань Ради Європи. Минулого тижня ми передали свої матеріали до офісу генерального прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі", - так окреслила Матвійчук стратегію "ЄвроМайдану SOS".
"Потрібні надзусилля"
Київський політолог Сергій Таран, у свою чергу, вважає, що в українських правоохоронців є бажання звершити цю справу, але одного бажання для цього замало. Адже відомо, що більшість з тих, хто розстрілював людей на Майдані, вже перебувають за кордоном, і щоби їх знайти та доставити в Україну "потрібні надзусилля". Якби розслідування справи почалося одразу після втечі з України Януковича, цих людей ще можна було б затримати, переконаний експерт. "Але тоді була колосальна проблема із самими правоохоронцями, які ще недавно контролювалися режимом Януковича на всіх рівнях, була агресія Росії. Прогрес у цій справі тоді не стався частково з цих об’єктивних причин, частково із суб’єктивних", - зазначив Таран.
На його думку, частково компенсувати глухий кут, в якому опинилося слідство в цій справі могла би глибока реформа правоохоронних органів, яка би відродила довіру суспільства до слідства. Українці би побачили, що хоч і не вдалося покарати винних у тому, що відбулося на Майдані, вжиті заходи для того, аби щось подібне не повторилося в майбутньому, вважає експерт.
Однією з перешкод розслідуванню цієї справи може бути те, що до масового розстрілу людей на Майдані причетна Росія, припускає політолог. "Ми бачимо, як сьогодні викривається ціла система російських агентів не лише в правоохоронних в структурах, а й в Службі безпеки України та армійських структурах, - констатує Таран. - Ми бачимо, як за часів Януковича руйнувалася армія, розвідка та контррозвідка. З огляду на це було б надзвичайно наївно вважати, що Росія не причетна до розстрілу активістів Майдану".