1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Реформи у Франції: Дилема президента Олланда

Андреас Бекер, Інна Завгородня1 квітня 2014 р.

Після поразки соціалістів під час муніципальних виборів у Франції тиск на президента країни Франсуа Олланда збільшився. Та попри це він навряд чи відмовиться від свого курсу реформ - радше навпаки.

https://p.dw.com/p/1BZdT
Президент Франції Франсуа Олланд
Президент Франції Франсуа ОлландФото: Reuters

Президентові Франції Франсуа Олланду не позаздриш. Незадовго після провалу його Соціалістичної партії на муніципальних виборах у країні надійшла чергова погана новина - цього разу від французького статистичного відомства Insee. Державний борг Франції за останній рік зріс до нового максимуму і становить 93,5 відсотків ВВП. А дефіцит державного бюджету виявився на 4,3 відсотки вищим, ніж планувалося.

Ці цифри демонструють, що реформи заходять не достатньо далеко. А вибори показують, що соціалісти, котрі перебувають у Франції при владі, недостатньо зважають на настрої населення. На думку старшого економіста банку Ing-Diba Карстена Бжескі, ці сигнали не суперечать одне одному. "Люди незадоволені слабким економічним зростанням та високим безробіттям", - зауважує він. Однак, на думку економіста, населення Франції ще не знає, що на нього очікує згодом. "Проблема в тому, що структурних реформ донині було обмаль", - вважає Бжескі.

Позбутися старих уявлень

Водночас експерт вважає реформи необхідними задля того, аби зменшити заборгованість та пожвавити ринок праці у країні. "Французи почуваються так само, як німці на початку 2000-их років", - порівнює Карстен Бжескі. Тоді канцлер соціал-демократ Ґергард Шредер реалізував пакет реформ, відомих під назвою "Agenda 2010". Серед іншого ці реформи полягали у скороченні допомоги по безробіттю та пенсій.

Париж також не зможе уникнути подібних кроків, вважає Бжескі. "Франція має позбутися старих уявлень про те, що допомога прийде ззовні", - вважає економіст. Раніше країна пожвавлювала економічну ситуацію або за рахунок девальвації франка, або ж за допомогою програми державних видатків, котрі фінансувалися за рахунок боргів. Нині ж обидва шляхи вже неможливі.

"Пакт відповідальності"

Пакет реформ, котрий у Франції називається "Пактом відповідальності", так само, як і свого часу реформи в Німеччині, має на меті скорочення дорогих соціальних послуг та прав працедавців. Після поразки соціалістів на останніх муніципальних виборах очікувати відмови від шляху реформ не варто, вважають оглядачі. Навпаки, Олланд нині має ще голосніше заявити про те, як він збирається вирішувати проблеми країни, вважає Клер Демесмей із Німецького товариства зовнішньої політики у Берліні.

З цим погоджується і вже колишній прем’єр-міністр Франції Жан-Марк Ейро. Уряд "недостатньо чітко говорив про те, наскільки важкою є ситуація у країні", заявив політик після виборів. Однак, за словами Ейро, у питанні реформ зміни курсу не буде, за винятком сильніших акцентів на соціально слабких верствах населення. Увечері понеділка, 31 березня, Франсуа Олланд призначив на посаду прем’єр-міністра колишнього міністра внутрішніх справ Манюеля Вальса.

Експерт: Олланд не має альтернативи

"Плодами" реформ Шредера насолоджувалась уже Анґела Меркель
"Плодами" реформ Шредера насолоджувалась уже Анґела МеркельФото: picture-alliance/dpa

Однак переформатування Кабінету міністрів не відобразиться на курсі реформ, вважає Карстен Бжескі. На думку експерта, в Олланда просто немає альтернативи, аніж продовжувати цей курс. "Він може лише сподіватися, що перші позитивні ознаки нового підйому у Франції надійдуть якраз вчасно до нової передвиборчої боротьби перед президентськими виборами", - зауважує Бжескі.

Для німецького канцлера-реформатора Шредера підйом свого часу проявився занадто пізно. Після того, як його уряд реалізував пакет реформ "Agenda 2010", сам канцлер та очолювана ним СДПН втратили підтримку населення. Тож під час дострокових виборів 2005-го року Шредер урешті-решт був змушений поступитися Анґелі Меркель.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою