Як у Брюсселі відреагували на "ракети Путіна"

Якщо президент Росії Володимир Путін своєю палкою розповіддю про новітню та "неуразливу" наступальну російську зброю хотів налякати чи вразити когось у Брюсселі, то йому навряд чи це вдалося. Тут його промову розцінюють радше як піар-хід для внутрішньої аудиторії перед президентськими виборами в Росії.

Утім, у НАТО слова Путіна сприйняли як такі, що містять погрози. "Російські заяви, які погрожують зробити мішенню держави-члени НАТО, неприйнятні та контрпродуктивні", - наголосила речниця Альянсу Оана Лунгеску в коментарі, наданому на запит DW. За її словами, у НАТО неодноразово вказували на те, що "протиракетна оборона Альянсу не розроблена і не спрямована проти Росії". Її призначення - захист від балістичних ракет з-за меж євроатлантичного простору.

"Ми не хочемо нової "холодної війни" або нової гонки озброєнь. Усі держави-члени НАТО підтримують угоди про контроль над озброєнням", - зазначила Лунгеску. За її словами, у "відповідь на агресивні дії РФ в Україні та розбудову військової присутності від Баренцевого моря до Середземномор'я", НАТО і далі дотримуватиметься свого двоїстого підходу: "потужне стримування та оборона у поєднанні зі змістовним діалогом".

Для внутрішнього користування

Промову Путіна для DW прокоментували також євродепутати, які входять до підкомітету Європарламенту з питань безпеки і оборони. Лайма Люсія Андрікієне з Європейської народної партії вважає послання Путіна Федеральним зборам РФ спрямованим на внутрішню аудиторію: "Це промова в стилі "Зробимо Росію великою знову", в стилі "вишенька на торті" перед президентськими виборами 18 березня, - сказала євродепутатка від Литви. - Насправді його промова про ці всі нові російські збройні технології була чистою пропагандою. Путін намагався грати м'язами перед Заходом та справити враження на свою внутрішню аудиторію".

З нею погоджується і її колега Тунне Келам з Естонії (Європейська народна партія): "Це було звернення до російського народу за кілька днів до президентських виборів. Це психологічне послання, у першу чергу, росіянам, а також західним партнерам".

Зниження порогу ядерної війни

Виступ Путіна нагадав риторику президента США Дональда Трампа не лише Андрікієне. Її колега з Німеччини Клаус Бухнер (Klaus Buchner), який представляє фракцію Зелених у Європарламенті, бачить розвиток дуже небезпечної ситуації. "Це почалося з промови Трампа, який сказав, що буде застосовувати ядерну зброю малої потужності як відповідь і на неядерну загрозу. І на це Путін відреагував (аналогічно. - Ред.): все одно, наскільки великим чи малим є ядерний заряд, він буде відповідати із застосуванням усього ядерного арсеналу", - говорить євродепутат. На його думку, це розвиток сценарію, коли "поріг для початку руйнівної атомної війни постійно знижується".

Бухнер вважає, що країни ЄС не можуть зараз змагатися з російськими озброєннями за технічними можливостями. І тому він певен, що ставку треба робити на дипломатію. Крім того, він закликає Євросоюз дистанціюватися як від Путіна, так і від Трампа.

Своєю чергою, Келам звертає увагу на умови, за яких Москва готова застосовувати ядерну зброю: не лише у відповідь на атомну атаку, але і на застосування іншої зброї масового ураження. "А також, і це найсерйозніше, - у відповідь на агресію із застосуванням звичайної зброї, яка загрожує самому існуванню держави. Тобто Путін залишає за собою право використовувати ядерну зброю на свій розсуд", - вважає євродепутат. Келам наводить такий приклад: якщо НАТО відреагує на російський напад, застосувавши звичайну зброю, "тоді Путін може вирішити, що ця атака ставить під загрозу саме існування російської держави, і зможе використати ядерну зброю".

Хто головний ворог Росії?

Утім, євродепутат з Естонії в розмові з DW відзначив, що не дуже хоче аналізувати твердження Путіна про "нову непереможну зброю", адже вважає це "брязканням зброєю". Натомість Келам у першу чергу звертає увагу на першу частину послання російського президента, яка була присвячена економіці та соціальній сфері. "Для мене цікаво, що Путін виглядає серйозно занепокоєним перспективами економіки", - відзначив євродепутат.

На думку Келама, це послання було не лише пропагандистським, але і спробою приховати свої промахи, адже РФ не вдалося модернізувати свою економіку, вона досі живе за рахунок експорту нафти та газу. "Зараз, після 18 років при владі, у Путіна не може бути жодних виправдань... Путін говорить, що головна загроза та ворог - це відставання Росії, а не питання того, що хтось може захопити чи розорити російську землю", - говорить євродепутат. Виходячи з цих слів президента РФ, Келам робить висновок про непереконливість слів Путіна про загрозу Росії з боку НАТО та Заходу. "Він заперечує це, говорячи, що головна загроза - це те, що Росія відстає сама", - підсумовує представник Естонії в Європарламенті.

Андрікієне також переконана, що реальність відрізняється від тієї видимості, яку намагається створити Путін. "Якщо Росія знову розпочне гонку озброєнь, це виснажить і так уже бідну Росію, зруйнує і без того слабку економіку", - попереджає євродепутатка.