Позачергова сесія

У фінансово-економічному обґрунтуванні проекту закону про ратифікацію Угоди про зону вільної торгівлі сказано, що реалізація угоди позитивно вплине на українську економіку. Зокрема, приріст ВВП очікується на рівні 2,5 відсотків. Представляючи законопроект у Верховній Раді, прем´єр-міністр Микола Азаров наголосив, що частка країн СНД у зовнішньому торговельному обігу України становить понад 40 відсотків. За словами Азарова, важливою новацією нової угоди є той факт, що у документі закріплені процедури вирішення спорів між учасниками договору, передбачені СОТ.

Держгарантії на 54 мільярди

Крім того, на позачерговій сесії депутати внесли зміни до державного бюджету, які дозволять уряду збільшити допустимий обсяг державних гарантій за кредитами майже на 54 мільярди гривень. Згідно із ухваленими законопроектами, державні підприємства зможуть взяти кредити у Китайському банку розвитку на реалізацію масштабних державних програм у сільському господарстві та енергетиці. Зокрема, сільськогосподарська програма передбачає закупку китайських засобів захисту рослин, насіння для сільськогосподарських культур, сільськогосподарського знаряддя, будівництво заводу засобів захисту рослин та переробки органіко-мінеральних добрив. На ці потреби державні підприємства візьмуть у китайців кредит на понад 24 мільярди гривень. Ще майже 30 мільярдів планується позичити у Пекіна для переобладнання українських теплоелектроцентралей, аби замість газу вони могли працювати на вугіллі.

"Мовний" закон залишили без змін

Спроби скасувати ухвалення закону про принципи державної мовної політики на позачерговій сесії завершились невдачею. Жоден з чотирьох проектів постанови, запропонованих політиками від опозиції Юрієм Кармазіним, Юрієм Одарченком, Степаном Курпілем, Арсенієм Яценюком та Сергієм Сасом, не набрав необхідної кількості голосів.

Не були ухвалені і уточнення до закону про мови, які ставив на голосування віце-спікер Адам Мартинюк, незважаючи на протести опозиціонерів. При цьому не обійшлося без традиційних сутичок депутатів біля парламентської президії.

Сумнівне ухвалення

Як відомо, 3 липня український парламент ухвалив закон про засади державної мовної політики, який суттєво розширив сферу застосування російської мови. Опозиціонери заявляють, що цей закон де-факто зробить російську другою державною усупереч Конституції.

При цьому чимало оглядачів критикували те, що такий принциповий закон розглядався позапланово, а голова Верховної Ради Володимир Литвин навіть оголошував громадськості, що розгляду не буде. Хоча закон набрав 248 голосів «за», у залі пленарних засідань на той момент явно не було такої кількості депутатів, що викликало підозри у масовому голосуванні чужими картками. Після ухвалення низка народних обранців написали заяви про відкликання своїх голосів.

Невизначеність із підписом Литвина

Ухвалення закону спровокувало протести захисників української мови. Найбільша акція, в якій, за даними інформагентства «Інтерфакс», узяли участь близько 700 осіб, відбулась біля Українського дому в Києві. Спікер Литвин, замість якого у цей день засідання вів віце-спікер Адам Мартинюк, мовний закон підписувати відмовився. А без його підпису документ не може надходити на підпис главі держави для набуття ним чинності.

Президент заявив, що визначиться із законопроектом після вивчення його науковцями, водночас він доручив Кабінету міністрів розглянути поправки до «мовного закону». Ситуація з підписанням досі залишається незрозумілою. У понеділок, 30 липня, Верховна Рада відхилила заяву спікера Литвина про його відставку. В цій же постанові депутати висловили йому довіру.