Після смерті Гандзюк: тиск на Луценка і Авакова зростає

Смерть радниці мера Херсона, громадської активістки Катерини Гандзюк, яка була відома своїми активними громадянською і політичною позиціями, приголомшила її колег та широкі кола української громадськості. У день її смерті, 4 листопада, у багатьох містах України відбулися стихійні акції зі вшанування її пам'яті. Учасники акцій поставили нові запитання до українських правоохоронців, зокрема, щодо необхідності викриття замовників вбивства активістки. Правозахисники констатують, що останнім часом в Україні почастішали випадки нападів на громадських активістів і що Україна перестала бути безпечним місцем для них.

Шок і обурення

Першими про смерть Катерини Гандзюк повідомили в соцмережах громадські активісти. Згодом надійшло офіційне підтвердження її смерті. Попередньо причиною смерті називали відрив тромбу, проте офіційні результати експертизи поки що відсутні. Але безумовним є те, що першопричиною загибелі активістки став напад, організований і здійснений групою осіб - 31 липня Гандзюк облили сірчаною кислотою у Херсоні біля її будинку, внаслідок чого вона отримала тяжкі хімічні опіки понад 30 відсотків тіла. Протягом понад трьох місяців медики намагалися врятувати її життя.

Підозрювані організатор і виконавці нападу встановлені і затримані, проте замовник досі не названий. "Ми хочемо знати не лише імена тих, хто її вбив, а й тих, хто наказав її вбити. Я прошу не говорити, що вона померла, правильно буде говорити, що її вбили", - сказав один з організаторів акції біля будівлі міністерства внутрішніх справ України в Києві, активіст Івано-Франківського Майдану Максим Кицюк.

Спочатку правоохоронці кваліфікували напад на Гандзюк як хуліганство. Але згодом, після хвилі обурення бездіяльністю слідства, що прокотилася всією Україною, справу перекваліфікували на замах на вбивство і затримали п’ятьох осіб за підозрою у нападі на Гандзюк.

Після смерті активістки поліція перекваліфікувала кримінальну справу на статтю про "закінчене вбивство", а кримінальне провадження з ініціативи Генеральної прокуратури було передано Головного слідчому управлінню Служби безпеки України (СБУ).

Президент України Петро Порошенко після новини про смерть Гандзюк закликав правоохоронні органи знайти і покарати винних. Прем'єр Володимир Гройсман назвав вбивство херсонської активістки злочином "без терміну давності" і наголосив, що злочинці мають понести покарання. Генпрокурор Юрій Луценко написав у Facebook, що переживає смерть Гандзюк "як особисте горе".

Низка народних депутатів Верховної Ради України у понеділок виступили з вимогою створити у парламенті тимчасову слідчу комісію (ТСК) за фактами нападів на активістів у 2017-2018 роках, зокрема і на Гандзюк. Вони пообіцяли заблокувати роботу парламенту у вівторок, 6 листопада, якщо спікер Ради Андрій Парубій зранку не поставить питання про створення ТСК на голосування.

Небезпека для активістів в Україні

У зв'язку зі смертю Гандзюк активісти висловлюють також вимогу відставки генерального прокурора України Юрія Луценка та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. У понеділок на сайті Центру інформації про права людини була оприлюднена заява Коаліції на захист громадянського суспільства, яку підтримали 75 українських громадських та правозахисних організацій. У заяві наголошується, що розправа над Гандзюк - "це акт залякування всього громадянського суспільства в Україні".

"Замовників вбивства Катерини Гандзюк не встановлено. І навіть теоретична можливість їхнього встановлення та притягнення в подальшому до кримінальної відповідальності під великим питанням через процесуальні перешкоди, які навмисно або з недолугості створила Генеральна прокуратура України", - йдеться, зокрема, у заяві. Доки нападників, організаторів та замовників понад сотні нападів на громадських активістів, які мали місце за декілька останніх років, не буде покарано, жоден активіст не може почувати себе в безпеці, наголосили автори заяви. "Вимагаємо відставки генерального прокурора України Юрія Луценка та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, які саботували реформу правоохоронних органів", - йдеться у документі.

Раніше побоювання щодо того, що замовники нападу на Гандзюк так і не будуть покарані, висловлювала також і адвокатка Катерини Гандзюк Євгенія Закревська.

Знецінення людського життя

Правозахисниця, голова правління "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук у коментарі DW зізналася, що її приголомшила передчасна смерть Катерини Гандзюк. Вона скаржиться, що сьогодні не почувається безпечно у своїй власній державі. Матвійчук зазначила, що напад на Гандзюк впродовж цього року є лише одним з 55 зафіксованих правозахисниками нападів на громадських активістів і політичних діячів у регіонах України. На тлі нескінченної війни на Донбасі в суспільстві спостерігається знецінення людського життя, вважає правозахисниця. "Нереформована правоохоронна і судова системи на місцях зрослися з місцевими елітами. І без уваги центральної влади розслідування злочинів проти місцевих активістів не мають жодних результатів", - вважає Матвійчук.

На думку київського політолога Віктора Небоженка, збільшення кількості нападів на активістів є спробою влади придушити зростання громадської активності, хвиля якої піднялася в Україні після Євромайдану. "Спочатку була "Небесна сотня", тоді майданних активістів спровадили на війну в Донбасі, де частина з них загинула, а тепер переслідують тих, хто ще сповідує цінності Майдану. Це такий класовий інтерес", - зауважив Небоженко в інтерв'ю DW.

Також він вказує на небувалу кількість парамілітарних організацій та бандитських формувань, що утворилися останнім часом в Україні під прикриттям місцевої влади. "Ці політичні та кримінальні формування виявляють стихійну агресію до громадських активістів. Місцева влада їх покриває, використовує для внутрішніх війн між олігархами, для захисту своїх економічних інтересів від центральної влади і для придушення активності місцевого населення", - переконаний Небоженко.