Футбол замість благодійності
1 червня 2012 р.
150 тисяч євро на допомогу людям похилого віку, які мають статус жертв нацизму, зобов’язалися виділити представники німецького фонду Союз робочих самаритян (ASB) спільно з фондом «Пам’ять, відповідальність, майбутнє» та керівництво районної ради Харківського району. Для ста людей, які мають статус жертв нацизму, благодійна організація «Харківські самаритяни» створила мобільні бригади, які приїжджають до цих людей додому та надають як медичну, так і побутову допомогу.
Згідно з угодою про співробітництво, підписаною головою районної ради та благодійною організацією, у період з 2011 по 2014 рік сторони порівну мають фінансувати соціальний проект – по 250 тисяч гривень на рік. Свою частку фінансування - 75000 євро німці вже виплатили у повному обсязі. Водночас від української сторони не надійшло жодної копійки, повідомив Deutsche Welle представник ASB Міхаель Шнатц.
«Немає коштів»
«Нам просто кажуть, що у бюджеті немає коштів. Це не дивує, якщо подивитися, скільки грошей міста витрачають на підготовку до «Євро-2012», - каже Міхаель Шнатц. Він не розуміє, чому в Україні є мільйони на проведення футбольної першості, а 250000 гривень на рік на допомогу людям похилого віку - немає. «Євро-2012» не може проводитися за рахунок найслабших верств населення» - така головна теза, з якою виступають самаритяни у німецьких ЗМІ. Завдяки резонансу в пресі благодійна організація сподівається знайти спонсорів для українських проектів. Адже якщо Харківська районна рада не знайде коштів, проект доведеться згорнути вже восени.
«Ми хочемо, щоби напередодні «Євро-2012» у Німеччині більше дізналися про наші проекти, але й про людей, яким ми допомагаємо – це слабкі і хворі, соціально незахищені люди. Ми хочемо, аби німецькі ЗМІ писали не лише про Юлію Тимошенко, але й про тих, хто потерпає в Україні від скорочення соціальних видатків», - каже Міхаель Шнатц. За його словами, великих спонсорів поки знайти не вдалося, проте пересічні німці демонструють солідарність і на благодійних святах жертвують невеликі суми.
«Який такий договір»?
Самаритяни ще торік почали надавати допомогу старим у Харкові. Утім, у розмові з Deutsche Welle голова Харківської районної ради Михайло Третяк запевнив, що нічого про цей проект не чув. Хоча саме його підпис, як запевняють у благодійній організації, стоїть під договором про підтримку проекту. Але що би не підписував голова, без рішення сесії рада не може виділити жодної копійки будь-кому, сказала DW депутат фракції БЮТ Оксана Малишева.
На думку депутата, сума в 250000 гривень для райбюджету «не маленька, але не є такою, що не можна виділити». Проте, за її словами, ані в 2011 році, ані цього року подібних проектів депутати не обговорювали, тож у бюджеті району гроші поки не закладені: «Я так розумію, що в 2011 році договір був підписаний після затвердження бюджету. Наприкінці року, коли було перевиконання бюджету і з’явилися додаткові кошти, їх направили на більш значущі цілі – ми профінансували ремонти лікарень, які цього потребують вже багато років», - зазначила депутат.
Поки, як повідомив DW виконавчий директор благодійної організації «Харківські самаритяни» Юрій Крилов, документи на розгляд сесії райради тільки готуються і будуть подані приблизно за два місяці. Крилов не впевнений щодо позитивного рішення: «Враховуючи ситуацію в країні, тенденції, вибори, що наближаються, робити ставку тільки на бюджетне фінансування не слід. Тому треба активно шукати інших донорів і з боку німців, і з нашого боку. Це мають бути насамперед представники бізнесу», - вважає Крилов. Він сподівається, що до вересня буде знайдене рішення проблеми і наголошує: хоча місцева влада грошей і не дала, але надає важливу організаційну підтримку.
Проект у Києві вже згортається
Проблеми з реалізацією зобов’язань перед благодійними організаціями виникають не лише у Харкові. «Починаючи з минулого року, в Києві виникли проблеми з фінансуванням з міського бюджету. У мобільній групі соціальних працівників «самаритян», яка була до того моменту найбільшою в Східній Європі на сьогодні залишалося менше двадцяти співробітників. А було більше ста. Багато людей залишилися без допомоги. Ми сподіваємося, що коли «Євро-2012» закінчиться, Київ зможе знову разом з благодійними організаціями допомагати соціально незахищеним людям», - наголошує Міхаель Шнатц.
Експерт харківської правозахисної групи Людмила Клочко пояснює поступове скорочення соціальних витрат як місцевого, так і центрального бюджетів відсутністю «реальної соціальної політики в державі»: «Це суцільний популізм. Пообіцяли одне, не встигли виконати, обіцяють інше. І хто поскаржиться, тому і дають». Клочко каже, що так поводилися усі уряди України, не тільки теперішній, який встиг відзначитися тотальним скороченням пільг та доплат до пенсій чорнобильцям, афганцям, дітям війни, колишнім військовослужбовцям.