Підпільна мода в НДР

Офіційна мода НДР, яку можна було придбати в крамницях, розроблялася й продавалася за партійними директивами. Вона мала бути дешевою у виробництві та практичною і не давала жодного шансу для прояву індивідуальності. Багатьом молодим людям такий стан речей зовсім не подобався. І вони створювали власну, альтернативну моду. На початку 80-их у Східному Берліні було започатковано навіть підпільний модний лейбл. Деякі з екземплярів андерґраундних НДР-івських дизайнерів нині виставлені в музеях. А в рамках виставки „In Grenzen frei“ у Берліні сьогодні можна ознайомитися ще й з оригінальними фотоматеріалами про підпільну експериментальну моду в НДР.

Мода на задвірках

«Те, що нам хотілося б одягати, купити було неможливо. Тобто не тільки в Східному Берліні, а просто ніде. Тому резонним видавався один вихід – шити самим», - розповідає Фріда фон Вільд, фотограф і одна із засновниць підпільного модного лейблу НДР «chic, charmant und dauerhaft» (скорочено – ccd), що можна перекласти як шикарно, чарівно, надовго. У молодих людей, які створили цей лейбл, було одне бажання – виділятися на фоні інших. Ті, хто шив собі одяг сам, протестував одночасно й проти нормованої, зашкарублої суспільної системи. А одяг виходив дуже індивідуальним і незвичним, аж до божевільного. Демонстрація таких мод могла проходити тільки на задвірках Східного Берліна.

Панк, пір’я, гілки, фольга

«На нас дуже сильно впливав панківський рух. Але я гадаю, що нам все одно дійсно вдавалося робити наші індивідуальні речі. Ми були типові діти 80-их років», - розповідає Фріда фон Вільд. Вона пригадує, що покази підпільної моди нагадували справжні мистецькі перформанси. Для створення одягу використовували іноді дуже незвичні матеріали: пір’я, гілки, фольгу для продуктів чи пластикові завіси для душу. Одна така «сукня» була справді мистецьким витвором. Часто таке вбрання навряд чи можна було уявити собі для повсякдення. Але вони однозначно були сигналом протесту проти НДР-івських реалій.

Мода й протест

«Життєве відчуття у молодих людей 80-их років відзначалося дуже сильною агресивністю проти ізоляції. Вони були просто люті через свою безпомічність і неспроможність щось змінити. Зараз мені зрозуміло, що тоді, тими показами мод, ми намагалися продемонструвати цю агресивність і лють», - аналізує Фріда фон Вільд. Мода в НДР означала певну суспільну позицію, вона перебувала під сильним політичним впливом. А той, хто носив власноруч пошиті незвичайні речі, демонстрував свою індивідуальність і в такий спосіб дуже оригінально коментував реальність НДР.

«Це було справді чітко висловлене ставлення до системи. Не кажучи вже про самі покази мод, на яких відкрито виступали, приміром, гомосексуалісти. В офіційній моді всього цього, звичайно, не було», - розповідає Ґріт Саймур. У НДР вона працювала манекенницею як для моди, керованої центральним комітетом партії, так і для підпільних показів. До речі, після падіння Берлінського муру багато манекенниць з НДР продовжили свою кар’єру на подіумах відомих західних дизайнерів. Ґріт Саймур працювала, приміром, для Chanel у Парижі і Donna Karan у Нью-Йорку.

Автори: Крістоф Ріхтер, Леся Юрченко

Редактор: Тетяна Бондаренко