Українські фірми грузнуть у перевірках

До оптової крамниці Олени Сахно, яка торгує дитячим ортопедичним взуттям, щонайменше раз на тиждень приходять з перевірками: чи то пожежна служба, чи податківці, чи представники інспекції захисту прав споживачів. "Коли до нас приходять з перевірками, то в нас робота зупиняється - всі працюють на них. То документи подай, то каву зроби, аби не дай Боже, не розгнівати чиновника. Бо тоді обов’язково щось знайде і оштрафує", - скаржиться підприємниця.

За підрахунками Федерації роботодавців України, нині в країні перевіряти діяльність бізнесу можуть 75 держорганів, 30 з них можуть зупиняти роботу підприємств.

Не тією дорогою

Тепер уряд планує створити ще один контролюючий орган - державну метрологічну інспекцію. Ця структура перевірятиме торгові мережі, АЗС, медичні установи та лабораторії на точність проведених ними вимірювань. Відповідний законопроект вже схвалив кабмін.

Хоча подібний орган контролю радила запровадити Україні Міжнародна фінансова корпорація (IFC), нині там наголошують, що український уряд рухається не тим шляхом. "Не потрібно створювати ще одну нову інспекцію. Можна було б лише реформувати Держспоживстандарт, розділивши функції, аби не було дублювання", - сказав в інтерв’ю Deutsche Welle керівник проекту "Інвестиційний клімат" Міжнародної фінансової корпорації Сергій Осаволюк.

Під наглядом

У Союзі захисту підприємництва побоюються, що нова інспекція перетвориться на ще один фіскальний орган, який "викачуватиме" гроші в підприємців. "Такі інституції в Україні створюють, зазвичай, під певних осіб і певні фінансові завдання. Це черговий цвях у труну малому та середньому бізнесу", - переконаний голова Союзу захисту підприємництва Сергій Доротич.

Він наголошує, що контролерів в Україні  настільки багато, що їхні часті перевірки блокують роботу і розвиток підприємств. "В той день, коли на підприємство приходять представники органу перевірки, на них витрачається 50% робочого часу і директора, і персоналу", - зазначив Доротич.

Дорогий контроль

Голова Союзу захисту підприємництва вказує, що за таких умов сподіватися на притік інвестицій в Україну марно, бо функціонувати бізнесу за таких умов занадто дорого. Ще у 2010 році Міжнародна фінансова корпорація дослідила, що прямі витрати українських підприємств на проходження перевірок перевищили 3,2 мільярда гривень.

Сергій Осаволюк наголошує, що за три роки нічого не змінилося: контролюючі органи так і не розробили критерії ризику для суспільства від роботи підприємств та організацій, аби на цій основі здійснювати перевірки. "Бізнесу потрібно, аби інспекцій було менше і їхні перевірки базувалися на реальних ризиках, щоб інспектор не перевіряв всі ларьки дорогою з офісу додому, а ходив лише туди, де можуть бути реальні ризики для суспільства", - каже Осаволюк.

У Міжнародній фінансовій корпорації відзначають, хоча в Україні чи не найбільше контролюючих органів у світі, користі від них мало, оскільки українці такі і не відчувають себе захищеними від неякісних продуктів, товарів і послуг.