Протести у Молдові: держава на краю прірви
18 вересня 2015 р."Пробудити президента" намагалися ті, хто вийшов на акції протесту проти політичної верхівки у Молдові. Саме під таким гаслом уранці в середу, 16 вересня, демонстранти проєвропейської громадянської ініціативи "Гідність і правда" вийшли під резиденцію президента країни Ніколае Тімофті, гучно вимагаючи його відставки. За години протести розширилися до території перед будинком уряду, де проходило засідання молдовського Кабміну.
Далі - більше
Найближчої неділі організатори акцій планують проїхатися автоколоною вулицями Кишинева, а також оголосити загальнодержавний страйк. "Органи влади не реагують на наші вимоги. Через це ми розширюватимемо наші акції протесту", - сказав представник громадянської платформи Андреі Нестасе.
Приводом для початку протестів більш ніж тиждень тому тому, коли на антиурядові акції в центрі Кишинева вийшли десятки тисяч людей, був той факт, що влада й досі не розслідувала так званий банківський скандал. У травні 2015 року три банки країни, а також ціла низка політиків Молдови потрапили під приціл уваги громадськості через виведення на рахунки офшорних фірм близько мільярда доларів США. Ініціатива "Гідність і правда" закидає проєвропейському уряду країни недостатню волю до реформ та виступає за створення замість нього так званого "уряду довіри".
Представництво міжнародної правозахисної організації Transparency International у Молдові вимагає від уряду серйозно поставитися до вимог демонстрантів. Люди більше не хочуть терпіти велику кількість корупційних скандалів у країні та недостатній інтерес органів влади до їхнього розслідування, що й стало причиною протестів, ідеться у заяві правозахисників.
Якщо уряд не знайде розв'язання ситуації, що склалася, то у Молдові може виникнути вакуум влади, який загрожуватиме безпеці країни, зазначають у Transparency International. До вимог демонстрантів, окрім відставки президента, належать також відставка уряду, голови центробанку та генпрокурора країни.
На краю прірви
Республіка Молдова може бути задушена руками корумпованих політиків та олігархів - таке застереження пролунало з вуст генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда ще перед початком протестів у Кишиневі. На його думку, молдовська держава опинилася на краю прірви.
Згідно зі звітом Всесвітнього економічного форуму (WEF), Молдова є країною з найкорумпованішою судовою системою зі 144 країн, які потрапили до звіту. Румунська експертка-політолог Лаура Стефан переконана, що молдовські політики просто так не віддадуть контроль над судами країни. Як вона заявила на одному з заходів у Кишиневі, присвяченому темі боротьби з корупцією в Молдові, недостатня політична воля можновладців і дедалі більша політизація відповідних держаних інституцій - найбільші перепони у боротьбі зі "злом корупції".
Відновити довіру до ідеї євроінтеграції
Очільник представництва німецького Фонду Конрада Аденауера в Румунії та Молдові Свен Ірмер вважає, що молдовська влада сьогодні повинна відновити втрачену довіру населення до ідеї євроінтеграції. "Для цього потрібно провести глибинну реформу судової системи, але й також самих політичних партій в країні, які мають стати більш прозорими у своїй структурі, а також системі фінансування", - каже він у розмові з DW. Ірмер також наголошує на необхідності рішуче подолати корупцію в країні, але визнає відсутність політичної волі у державного керівництва Молдови. Приміром для того, "аби створити в країні орган для боротьби з корупцією на кшталт румунської DNA" та дати йому можливість вільно виконувати свою роботу.
У середу представництво ЄС у Молдові представило громадськості румунську прокурорку Маріану Александру, яка раніше працювала в агенції боротьби з корупцією DNA в Румунії, а тепер покликана консультувати молдовську владу в питаннях боротьби з корупцією. На батьківщині вона проводила розслідування корупційного скандалу, в який був втягнутий колишній румунський прем’єр Адріан Нестасе. У підсумку він провів кілька років у в’язниці та був звільнений умовно в 2014 році.
Ексалація можлива у будь-який момент
Поки що ніхто не може сказати, чим завершаться протести у центрі Кишинева. Представники громадянської платформи не виключають, що демонстрації можуть бути використані певними політичними силами. Один із учасників переговорної групи від протестувальників, задіяний у перемовинах з урядом, Александру Слусарі вже попередив в одному зі своїх телевізійних інтерв’ю: мовляв, ніхто не може сказати, як довго акції протесту в Кишиневі залишатимуться мирними.
Свен Ірмер з Фонду Конрада Аденауера каже: "Ми бачимо перспективу ескалації в тому, що до спіралі протестів можуть приєднатися інші, передусім проросійські, партії". Порівняння з Євромайданом у Києві він поки що вважає перебільшенням.