Протест біля Верховної Ради може стати безстроковим

Тисячі українців у вівторок, 17 жовтня, підтримали організовану громадськими об'єднаннями та кількома опозиційними партіями акцію протесту під Верховною Радою у Києві. Вимоги протестувальників до влади: ухвалення закону про вибори за відкритими партійними списками, створення антикорупційного суду та обмеження депутатського імунітету. Звертаються протестувальники як до президента, так і до парламенту. Однак, ані глава держави, ані парламентська більшість поки не поспішають задовольняти ці вимоги. Тож акція протесту може стати безстроковою.

Безпрецедентні заходи безпеки

Зранку у центрі Києва відчувалася тривожна атмосфера. Урядовий квартал ще напередодні ввечері був перекритий правоохоронцями. Вранці ж люди не могли вільно пересуватися центром столиці через зміни маршрутів громадського транспорту, про які майже не було інформації. "Спізнююся до школи. Там моїй дитині стало зле, а я вже 20 хвилин чекаю на автобус. Мабуть, вони не ходять через ті протести", - поскаржився кореспондентові DW чоловік середнього віку, що стояв на автобусній зупинці на Печерську. Решта потенційних пасажирів наполегливо радила йому скористатися таксі, а сама потихеньку розходилася хто куди.

Утім, дістатися кварталів поблизу Верховної Ради непросто було і автомобілем: київська поліція перекрила автомобільний рух уже за кілька кілометрів до парламенту. Поліцейські пропускали лише тих, хто пред'являв картки парламентської акредитації. А на саму площу біля парламенту можна було потрапити лише через рамки металошукачів і тільки після особистого огляду речей та одягу правоохоронцями, яких біля Верховної Ради загалом було понад три тисячі. Протестувальників же, за різними оцінками, зібралось від двох до п'яти тисяч. Вони ходили під прапорами партій та громадських рухів, які виступили організаторами акції протесту, і вигукували гасла "Слава Україні - Героям слава!" і "Банду геть!"

Строкаті протестувальники

Серед присутніх на площі Конституції перед парламентом - багато активної молоді. Юнаки та дівчата розповіли кореспонденту DW, що приїхали до Києва організованими групами на автобусах з різних міст. На шляху до Києва натерпілися незручностей, оскільки автобуси кілька разів зупиняла і перевіряла поліція. Уже у столичних передмістях рух був дозволений на дорогах лише по одній смузі з трьох.

Пристуні біля парламенту протестувальники пенсійного віку тримали партійні прапори, однак уникали спілкування з пресою і навіть відвертали обличчя, коли їх намагалися фотографувати журналісти.

Жінка середнього віку з саморобним плакатом охоче розповіла, що приїхала ранковою електричкою з одного з сіл на Київщині, "бо в неї вже уривається терпець від злиденного життя". Жінка підтвердила усі три вимоги організаторів акції і сказала, що підтримує не лише їх, а й додатково висуває свої. "Роботи майже нема, на пенсії та соціальну допомогу стало неможливо жити. Є такі родини, яким немає за що купити хліба дітям. Тарифи за комуналку злетіли до небес - як тут можна виживати?" - обурилась вона кореспондентові DW.

Байдужість депутатів

Один з організаторів акції протесту, народний депутат Мустафа Найєм заявив зі сцени мітингу протестувальників біля Верховної Ради, що він та його товариші блокуватимуть трибуну парламенту, щоб примусити парламентську більшість задовольнити вимоги учасників протесту. Однак коли парламент почав працювати, жодного блокування не сталося, а спікер Верховної Ради Андрій Парубій пообіцяв поставити найближчими днями на розгляд лише дві вимоги: президентський законопроект про обмеження депутатського імунітету і проект виборчої реформи.

Споглядаючи з вікна парламенту протестувальників, деякі депутати від Блоку Петра Порошенка не приховували своєї радості. "Акція фактично провалилася", - сказав один з них своєму колезі. На прохання DW уточнити причину такого висновку депутат Іван Вінник порівняв кількатисячну активність людей, що вийшли на протест, із майже мільйонною кількістю протестувальників 1 грудня 2013 року, які зреагували на побиття студенів на Майдані Незалежності. "Тут п'ять партій, що організували цю акцію на гроші своїх спонсорів. Якби вони вивели сюди свій актив, і то було би більше людей", - саркастично додав народний депутат.

Він скептично поставився і до самих вимог протестувальників та нагадав, що проекти законів щодо усіх них уже зареєстровані у парламенті, і справа лише за процедурою їхнього розгляду. Утім, мер Львова і голова партії "Самопоміч", що увійшла до складу організаторів протестів, Андрій Садовий сказав в інтерв'ю DW, що тепер Верховна Рада не може знехтувати висунутими вулицею вимогами. Адже їхнє виконання обіцялося владою ще від часів Євромайдану. "Парламент має проявити мудрість і розглянути цього тижня не лише медичну реформу, а усі три заявлені вимоги протестувальників", - наголосив Садовий.

Локальні криваві сутички

Упродовж ранку вівторка серед натовпу протестувальників виникали внутрішні локальні сутички, які оперативно блокувалися самими людьми. Уже пообіді, коли під парламентом залишалось менше тисячі мітингарів, детонатором певного збурення стало небажання парламентарів після повернення з перерви розглядати вимоги протестувальників. Частина з них намагалася пройти під споруду президентської адміністрації, але була зупинена правоохоронцями, що спровокувало штовханину і бійку.

Одночасно інший гурт протестувальників зламав металевий паркан в урядовому кварталі, що також спричинило локальні сутички. Коли кількох поранених та отруєних сльозогінним газом забрали медики, на вулиці Грушевського почалося встановлення великих армійських наметів. Учасники протестів заявили, що не збираються розходитись до виконання їхніх вимог і чекають на підтримку киян. Їх надихнув денний виступ на мітингу лідера "Руху нових сил" Міхеіла Саакашвілі, який закликав у разі невиконання вимог протестувальників домагатися відставки президента Петра Порошенка.