Пропагандистська війна на прикладі однієї карти

Події на цій карті Європи розгортаються з небаченою жорстокістю. Німецький солдат коле багнетом у ніс російському велетневі. Його бойовий соратник із Австро-Угорської імперії бере під приціл ворога з півдня. Однак і на заході Німеччини промовляє зброя: німецький офіцер жорстоко б'є ногою по спині французького солдата, котрий у той же час закриває своїм пістолетом маленьку Бельгію.

Військове протистояння 1914 року надихнуло німецького художника на створення цієї пропагандистської карти, на якій зображено лінії фронту між ворогуючими альянсами в Європі.

У війні пропаганди

Пропаганду протягом століть застосовували задля мобілізації власного населення, морального приниження супротивника та виправдання власних цілей та причин для участі у війні. Однак у жодному з попередніх конфліктів цього не відбувалося у таких масштабах, як під час Першої світової війни.

Безліч плакатів, поштівок, карикатур, пісень, газет та журналів, листівок, творів письменників та митців, предметів побуту на зразок кружок із тарілками, а також сучасні медіа на прикладі фотографій та фільмів слугували пропагандистським цілям. Як і карта на фото згори, яка поділила Європу на добру й погану з німецької точки зору.

Німеччина як жертва оточення

"Німеччина та Австро-Угорщина роздають хороші німецькі удари на всі боки", - ідеться у супроводжуючому тексті до карти. Нижче - пояснення, чому німці узагалі воюють проти Росії: "Росія хоче все знищити, однак це їй не вдасться". Не оминули і противника Німеччини на заході: "Франція мужньо відступає", мовляв, злякалася.

Стає чітко зрозуміло, що Німеччина сприймає себе як жертву оточення - як з боку ласої до територій гігантської Росії на сході, так і з боку заклятого ворога на заході - Франції. Вже не кажучи про заздрісну Великобританію, яка на карті зображена чоловічком у шотландській спідниці, що ховає під подолом флот. Німецька пропаганда зображала вступ Німецької імперії у війну як самозахист, морально виправдовуючи таким чином так звану "оборонну боротьбу" за допомогою "хороших німецьких ударів".

Хто чий союзник?

Окрім карикатурного висміювання німецьких противників дана карта ілюструє ще й німецьку дилему - країна вела війну на два фронти. Попередня політика Німеччини була спрямована на ізоляцію Франції. За Бісмарка Німецька імперія обережно оволодівала колоніями, уникаючи таким чином конфліктів із Великобританією. Російський нейтралітет на випадок війни із Францією Бісмарк забезпечив 1887 року, підписавши так званий "Договір перестраховки". Із Австро-Угорщиною та Італією Німеччину пов'язував так званий "Троїстий союз", який гарантував взаємну підтримку вже на випадок війни з Росією.

Однак у 1890 році Вільгельм ІІ звільнив фон Бісмарка з посади рейхсканцлера. У тому ж році Німеччина відмовилася від "Договору перестраховки" з Росією. Чотирма роками пізніше Росія заснувала союз із Францією. У 1904 році Франція та Великобританія підписали угоду "Сердечної згоди" і створили Антанту, до якої через три роки приєдналася Росія.

Після пострілу в австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда почав діяти фатальний автоматизм політичних альянсів, коли кожна країна надавала підтримку своєму союзникові. І врешті-решт уся Європа поринула у спустошливу війну. Німеччина вступила у Першу світову війну 1 серпня 1914 року. У війну, яка згодом стала і першою великою війною пропаганди.