Проект бюджету на 2017 рік: ксерокопія цьогорічного бюджету?

Дохідна частина держбюджету України у наступному році складе 706,26 мільярда гривень, що на 17,3 відсотка більше, ніж в 2016 році. Витрати, за оцінками уряду, повинні перевищити 775,26 мільярда гривень. Це на 14,9 відсотка більше, ніж заплановано на поточний рік. Тобто запланований дефіцит держбюджету - 77,5 мільярда гривень, або 3 відсотки від ВВП країни. Саме ця гранична межа є однією з вимог МВФ для отримання подальших мільярдних траншів. Закрити дефіцитну "дірку" уряд планує за рахунок приватизації чи нових запозичень, які у наступному рої мають скласти майже 175 мільярдів гривень - на 28 мільярдів менше, аніж план на 2016 рік. З такими цифрами текст проекту бюджету України на 2017 рік, який кабмін затвердив минулого тижня, у понеділок, 19 вересня, з’явився на сайті Верховної Ради.

Вищі доходи з податків

За словами прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, в проекті держбюджету на наступний рік витрати підкріплені реальними доходами. Приміром, Кабмін заклав зростання надходжень від податку на прибуток на рівні майже 19 відсотків, доходи від внутрішнього податку на додану вартість (ПДВ) з відшкодуванням мають зрости на 34 відсотки, а ПДВ з імпорту - на 16,4 відсотка. Окрім цього, у дохідній частині проекту держбюджету-2017 закладені кошти від спецконфіскації активів екс-чиновників часів президентства Віктора Януковича - на рівні 1,5 мільярда доларів США.

Витрати держави у 2017-му, згідно з урядовим проектом, теж помітно зростуть. Зокрема, на забезпечення обороноздатності країни пропонують спрямувати 129 мільярдів гривень, на освіту - додатково виділити 21 мільярд гривень. Серед пріоритетів також будівництво доріг, збільшення видатків на Фонд з енергоефективності, децентралізацію та підтримку українських аграріїв. "Бюджет на наступний рік уряд формував дуже просто - до дохідної частини бюджету на 2016 рік додали рівень інфляції, і на цей показник збільшили дохідну і видаткову частини бюджету на 2017 рік. Структурно цьогорічний і пропонований на наступний рік бюджет не відрізняються. Збільшення всіх показників формуєься виключно з інфляційного ефекту", - каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. Він наголошує, що бюджет, сформований за такими принципами, важко назвати бюджетом розвитку чи зростання, яких прагне Україна. "Проект бюджету-2017 – це проста ксерокопія бюджету 2016 року. Ні про яке зростання не йдеться", - вважає Новак.

З цим погоджуються й інші економісти. На думку директора Інституту соціально-економічної трансформації , експерта "Реанімаційного пакету реформ" Іллі Несходовського, бюджет реалістичний з точки зору надходжень в частині податків і зборів, однак деякі видатки викликають сумніви. "Збільшення видатків на вугільну галузь до 1,8 мільярда гривень - де тут розвиток? Якщо ми встановили для цієї галузі формулу "Роттердам +", яка завищує вартість вугілля, то виникає запитання: чому ця галузь досі потребує підтримки в такому розмірі?", - риторично запитує Несходовський.

Децентралізація - без грошей

Експерти вказують на те, що децентралізація, про яку урядовці так багато говорять, в проекті бюджету повністю знівельована, оскільки, як і в 2016 році, місцевим органам влади не виділили додаткових коштів. "Місцевим органам влади навісили лише додаткові повноваження, які вони мають виконувати, але не залишили їм у місцевих бюджетах жодного нового податку. Як і у 2015-му й зараз, так і у 2017 році тільки 20 відсотків податкових зборів залишатимуться у місцевих бюджетах, а 80 - акумулюватимуться у державний", - зазначає Андрій Новак.

Згідно з проектом бюджету, в наступному році пенсії і мінімальні зарплати українців виростуть більш ніж на 10 відсотків, при цьому рівень інфляції закладений на рівні 8,1 відсотка. В грудні наступного року мінімальна зарплата має зрости до 1762 гривень, тобто зростання "мінімалки" на 2 процентних пункти має перевищити рівень інфляції, прогнозують в уряді. Примітно, що таке підвищення соціальних стандартів вже розкритикувала опозиційна фракція "Батьківщина". "У проекті бюджету не передбачено індексації пенсій і зарплат на рівень інфляції. Вони вибирають в ручному порядку, кому доплатити якісь копійки у вигляді доплат в бюджетній сфері. Але вся інша система в соціальній сфері - пенсії, заробітні плати бюджетникам, залишаються без індексації . Вони занижують інфляцію і навіть при заниженій інфляції доходи не індексують", - заявила лідерка фракції Юлія Тимошенко.

Підвищення соцстандартів без реформ

Експерти вказують на те, що підвищення соціальних стандартів можливе лише тоді, коли уряд проводитиме стрімкі реформи. "Підвищувати соціальні стандарти треба разом реформами, зокрема у медичній галузі та освіті, державній службі, супроводжуючи їх скороченням кадрів та неефективних інституцій", - вважає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.

Проект бюджету нині розглядає профільний комітет парламенту. У депутатів буде час, аби детально вивчити документ та зважено підійти до його ухвалення. Ілля Несходовський переконаний, що проект основного фінансового документу на наступний рік буде суттєво змінений у Верховній Раді, адже кожна з політичних сил лобіюватиме фінансування своїх пріоритетів. Зокрема, фракція "Народного фронту", яка входить до правлячої коаліції, вже заявила, що голосуватиме за бюджет лише тоді, коли в ньому будуть збільшені видатки на оборону, освіту та ремонт доріг. Як відомо, бюджет 2016 року Верховна Рада прийняла лише в кінці грудня 2015 року.