ЄС продовжив дію санкцій щодо Росії до вересня

Позачергове засідання Ради закордонних справ ЄС у зв'язку з ескалацією конфлікту на сході України завершилося консенсусним рішенням. Незважаючи на заяви нового уряду Греції, міністрам вдалося погодити розширення санкцій щодо Росії.

Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Федерика Могерині скликала засідання глав зовнішньополітичних відомств одразу після обстрілу Маріуполя 24 січня, коли від "Градів" та "Ураганів" загинуло 30 мирних жителів і ще близько 100 отримали поранення. Такі дії сепартистів, підтримуваних Росією, викликали обурення більшості європейських політиків.

27 січня керівники держав та урядів країн-членів ЄС навіть виступили із спільною заявою, у якій закликали своїх міністрів розглянути можливість запровадження нових обмежувальних заходів щодо тих, хто сприяє дестабілізації ситуації в Україні.

Щоправда, новий уряд Греції, представники якого відомі своєю прихильністю до Москви, одразу заявив, що він таку позицію не підтримує і що ніхто з Афінами текст заяви не погоджував. Тож головна інтрига зустрічі міністрів полягала в тому, чи вдасться переконати грецького топ-дипломата Нікоса Коциаса в необхідності збереження загальноєвропейського консенсусу.

Консенсус збережено

Першим зайнявся переконанням Коциаса міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який для цього приїхав до Брюсселя. Результати їхнього спілкування залишилися невідомими. Втім, ще до його початку Клімкін висловлював стриманий оптимізм, зазначивши, що планує детально розповісти про ситуацію на місці, а також ознайомити представника лівого уряду Греції з мирним планом українського президента для врегулювання ситуації на Донбасі.

Згодом грецький міністр потрапив до рук своїх більш досвідчених колег, яким вдалося зберегти загальноєвропейський консенсус та схвалити висновки щодо ситуації в Україні. Як кажуть дипломати, які були присутні в залі, дискусія мала "конструктивний, європейський характер". Хоча Коциас і намагався кілька разів заявити про можливість свого вето. Тому і засідання тривало на годину більше запланованого. Опосередковано підтвердив складнощі в обговоренні і міністр закордонних справ Ірландії Чарльз Фланаган. "Час від часу дуже складно (знайти рішення. - Ред.), коли йдеться про 28 країн-членів. Однак я радий, що консенсус зберігається", - сказав він.

Ірландський міністр також розповів, що на початку зустрічі міністрів військовий персонал ЄС представив свої оцінки ситуації на сході Україні, після чого перейшли до обговорення висновків та подальших дій Євросоюзу. "Дискусія відбувалася крок за кроком, брали кожен пункт проекту і вислуховували всіх бажаючих", - розповів DW високопосадовий європейський дипломат. За його словами, практично усі міністри висловилися щодо ситуації, а деякі - навіть по кілька разів. А міністр закордонних справ Польщі Гжегож Схетина зазначив, що була "дуже жива розмова і аргументи потужного калібру", однак він також підкреслив, що головним досягненням зустрічі стала можливість знайти спільне рішення.

Персональні санкції продовжать

Головним результатом зустрічі, зафіксованим у схвалених висновках, стало продовження на 6 місяців терміну дії санкцій проти окремих персон та компаній, запроваджених у березні минулого року, а також розширення цього переліку протягом тижня. Крім того, міністри вирішили доручити Єврокомісії та Європейській службі зовнішніх дій напрацювати пропозиції щодо "будь-яких інших дій, які можуть бути схвалені з метою швидкої реалізації Мінських угод". За словами Могерині, це може включати в себе і серйозні економічні санкції. Однак у деталі вона вдаватися не стала.

Головний європейський дипломат також не бачить нічого дивного в тому, що режим санкцій продовжено на 6 місяців. Це менше, ніж було у пропонованому проекті висновків - до кінця року. "Рішення завжди схвалюється про 6 місяців плюс 6 місяців", - сказала вона. "Те, що ми вирішили сьогодні - це посилення наших заходів", - додала Могерині, нагадавши, що продовжити дію персональних санкцій вирішили майже за півтора місяці до завершення терміну їх дії.

До "чорного списку" можуть додати 10 нових прізвищ

Що ж до розширення переліку осіб та компаній, то дипломати, знайомі з "внутрішньою кухнею", кажуть, що йтися може про 10, або й менше нових прізвищ. "Керівництво Донецької та Луганської "народних республік" і так вже повністю в наших списках. Треба шукати когось в Росії", - пояснив складнощі ЄС один з брюссельских дипломатів на умовах анонімності.