Прогноз: за кілька років на європейському ринку буде забагато газу

У вівторок керівники Німеччини та Росії – Анґела Меркель та Дмитро Медведєв – освятили початок роботи першої гілки підводного газопроводу Nord Stream. Політики символічно повернули кран – і вперше по дну Балтійського моря до Західної Європи пішов газ із сибірських родовищ. Головним фінансистом надзвичайно коштовного проекту є російський концерн «Газпром», йому ж належить 51 відсоток у консорціумі, частки в якому також тримають німецькі компанії Wintershall та Eon, французька GdF та нідерландська Gasunie.

Спочатку злет – потім падіння

Президент Медведєв заявив, що Росія має можливість збільшити свій газовий експорт до ЄС із нинішніх 125 мільярдів кубічних метрів до 200 мільярдів у 2020 році. Однак саме у день старту «Північного потоку» у Берліні було оприлюднено дослідження консалтингової компанії A.T. Kearney, яке ставить під сумнів райдужні перспективи гігантського проекту.

Так, згідно з цим дослідженням, ціни на газ у найближчій перспективі почнуть підвищуватися і до 2014 року зростуть на 30-40 відсотків, тоді як пропозиція газу по усьому світі буде зменшуватися. Але вже починаючи із 2015 року ситуація зміниться кардинально. Цей рік стане переломним для глобального та європейського газових ринків, прогнозують автори дослідження. Через надмірну пропозицію ціни почнуть падати. Падіння цін становитиме до 60 відсотків, вважають аналітики A.T. Kearney.

Хто постраждає – балтійський чи український?

В зв'язку з надмірною пропозицією газу балтійський газопровід «Північний потік» не зможе транспортувати додаткову кількість газу, а стане лише альтернативою наявним транзитним шляхам через Україну, твердять експерти. Однак тут може приховуватися проблема й для самої України – у «Газпромі» дають недвозначно зрозуміти, що від зменшення попиту в Європі скоріше постраждає не Nord Stream, а традиційні маршрути через Україну та Білорусь. При цьому аргументом постачальників газу є застарілість газотранспортної мережі на українській території.

Тим часом підприємства на кшталт RWE та E.ON поукладали з «Газпромом» контракти тривалістю до 30 років, які передбачають прив'язку газових цін до нафтової кон'юнктури. Голова правління «Рургазу» Ганс-Петер Флорен скористався урочистостями в Любміні для того, щоб висловити Росії свої погляди. «Ми і далі будемо дотримуватись наших довгострокових угод»,- сказав він. І додав: «Водночас наше партнерство, що стосується формування цін, має бути поставлено на нову основу, яка б відповідним чином враховувала нову ситуацію на ринку».

Хоча RWE та E.ON і надалі готові платити високі ціни «Газпрому», їхні клієнти хочуть скористатися надмірною пропозицію дешевого газу, що нещодавно з'явилась у Європі на так званих спотових ринках. Через це німецькі гіганти енергетики дуже ризикують своїми прибутками.

Захар Бутирський/ Reuters, dpa, dapd
Редактор: Євген Тейзе