Прогноз економістів

2 листопада завершується термін роботи в Україні чергової технічної місії Міжнародного валютного фонду (МВФ). Як повідомляв перед її прибуттям 26 жовтня представник МВФ в Україні Макс Альєр, переговорах з Нацбанком та урядом мало йтися, зокрема, про програми з реформування фінансово-банківського сектора, про умови банківського кредитування та пріоритетні реформи на 2013 рік. Утім, сам факт переговорів ще не дає остаточної впевненості у тому, чи будуть зрештою виконані вимоги МФВ.

Абсолютна невизначеність

Так, ще на початку жовтня на прес-конференції в Ялті віце-прем'єр Валерій Хорошковський заявляв, що Україна виконає рекомендації МВФ щодо збільшення ціни газу для населення, але ще не знає, "яким саме чином". Натомість міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк на брифінгу у середу, 31 жовтня, заявив, що збільшення тарифів для населення наразі не стоїть на порядку денному, хоча "рано, чи пізно, таке рішення треба буде ухвалити".

Таку невизначеність і зволікання уряду економіст Ярослав Жаліло з Національного інституту стратегічних досліджень в інтерв'ю DW пояснив прагненням не просто збільшити видатки населення, а "прорахувати етапність, розміри компенсацій ціни послуг відповідно до купівельної спроможності українців та кошти для соціального захисту найбідніших верств". Жаліло вказує на те, що підвищення ціни на газ саме по собі в жодному разі не можна назвати реформою. "Якби йшлося про перебудову механізму ціноутворення на енергоносії, що тягне за собою проблеми, пов'язані з енергозбереженням, розвитком альтернативної енергетики і таке інше, тоді це реформа", – пояснив науковець.

Час на реформи втрачений

Жаліло наголосив також, що, крім реформи сфери ЖКХ, необхідна ціла низка інших реформ – в освіті, медицині, соціальному та пенсійному забезпеченні, транспортній інфраструктурі, дерегуляції та в системі управління  державною власністю. Проте говорити про можливість запровадження цих реформ, на думку Жаліла, можна лише в разі "формування конструктивної більшості у Верховній Раді та вирішення питання з виконавчою владою".

Натомість експерт Центру Разумкова з економічної, бюджетної та соціальної політики Павло Розенко, який невдовзі і сам працюватиме в парламенті від партії УДАР,  впевнений, що влада проґавила час для запровадження реформ. За його словами, після виборів 28 жовтня в уряду більше не буде стабільної більшості в парламенті. "Останні два роки уряд мав всі можливості запроваджувати реформи за підтримки 250 депутатів, але він своїми діями тільки дискредитував саму ідею реформ", – сказав економіст.

Від МВФ не втечеш

Водночас якщо взяти до уваги, що на разі економіка України не дає ресурсів навіть для покриття поточних соціальних видатків, уряду України "конче необхідна фінансова допомога МВФ наприкінці цього або на початку наступного року", заважує Розенко. Тож, Кабміну, за словами економіста, доведеться не лише збільшити ціну газу для населення, а й виконати всі вимоги МВФ. "Ідеться ще й про надання більшої самостійності Нацбанку, лібералізацію курсу гривні, скорочення бюджетного дефіциту та розрахунок держбюджету на наступний рік на реалістичних прогнозах інфляції".

Іти на поступки МВФ уряд примусить не лише внутрішня ситуація, а й стрімке  сповільнення світових ринків та скорочення споживання українських товарів, вважає виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко. "Половину ВВП Україна отримує від експорту, отже, погіршення ситуації на світових ринках означає значне зростання економічних ризиків для України", - сказав експерт в інтерв'ю DW. Водночас Устенко наполягає на тому, що перед тим, як збільшувати ціни на газ та комунальні тарифи для населення, уряд має запровадити механізми адресної допомоги соціально вразливим верствам.