Як працює обмін голосами в США

"Я - з Алабами, прихильник Гілларі і хотів би обмінятися своїм голосом з виборцем третіх кандидатів в одному з "хитких штатів". Повідомте, якщо вас цікавить дана пропозиція", - пише Хенлі. За всього 23 хвилини надходить відповідь від Сари Платт: "Привіт, Хенлі! Я готова проголосувати за Гілларі в Індіані, якщо отримаю гарантований голос за Джил Стайн у твоєму штаті". Хенлі та Сара знайшли одне одного на сайті nevertrump.trimian.com і хочуть обмінятися голосами на президентських виборах. Обох об'єднує мета не дати перемогти Дональду Трампу. 

Виборча система США уможливлює обмін голосами

Згаданий сайт є лише однією з кількох онлайн-можливостей обмінятися голосами. Це явище завдячує своїм існуванням виборчій системі США. У Німеччині така акція не мала би сенсу, оскільки голоси рахуються всі разом, незалежно від кордонів федеральних земель. У США вибори працюють інакше. Той, хто здобуває найбільше голосів по всій країні, не обов'язково стане президентом. Кожен штат обирає окремо. Переможець у певному штаті здобуває відповідну кількість голосів членів комісії виборників і тільки той, хто набере достатню кількість голосів виборників, переможе. Більшість штатів традиційно підтримують республіканців або демократів, однак вирішальну роль грають так звані "хиткі штати", серед яких Флорида, Огайо та Індіана - результат у них щоразу інший.

І ось тут у гру вступає обмін голосами. Хто голосує за Клінтон у штаті, що точно підтримає Трампа, з сумом відчуває, що голос його не має сенсу. У "хиткому штаті" він значив би набагато більше. Тому голос і обмінюють. Окрім Трампа та Клінтон, за президентську посаду борються й незалежні кандидати. Щоправда у них немає жодних реалістичних шансів на перемогу. Тож вони змагаються просто за якомога вищий результат загалом по США. Саме тому виборці кандидатки Джил Стайн, яка представляє "зелених", готові проголосувати за Клінтон у своєму штаті - якщо водночас їхню кандидатку підтримають в іншому.

Невелика кількість голосів може стати вирішальною

На сайті #Nevertrump зареєструвалися майже 56 тисяч користувачів. На тлі мільйонів виборців це крапля в морі. Однак минуле показує, наскільки незначною може бути різниця в результатах кандидатів у "хитких штатах". Найвідомішим випадком є приклад президентських виборів у 2000 році. Тоді Ал Гор у Флориді програв Джорджу Бушу Молодшому лише пару сотень голосів. Якщо подібне станеться між Трампом і Клінтон, вирішальною може стати частина голосів за незалежних кандидатів, які стануть голосами на підтримку Клінтон.

Водночас у мережі є багато подібних пропозицій. Сайт trumptraders.org об'єднує виборців, які прагнуть зупинити Трампа. Подібно до сервісу знайомств Tinder алгоритм шукає партнера для обміну голосами та повідомляє обох користувачів. "Trumptraders придумано для людей, для кого пріоритетним кандидатом є не Клінтон, а Стайн, Джонсон або Макмеллін. Є люди, яким не так просто проголосувати за Клінтон. Але вони хочуть проголосувати за Клінтон, якщо голоси за їхніх кандидатів буде враховано деінде", - пояснив засновник сайту Джон Стаббс американським журналістам. Ці виборці ставлять "країну вище за партію". Спеціальна пропозиція: той, хто віддасть голос за Клінтон, може для свого кандидата навіть здобути бонус. Зокрема, Trumptraders пропонуює функцію обміняти голос за Клінтон на два інших голоси.

Суд дозволив обмін

Чи це взагалі дозволено? У 2000 році вже були перші спроби обміну голосами. Кілька років пізніше апеляційний суд 9-го округу США визнав обмін допустимим. Суддя послався на першу поправку до конституції США, яка гарантує свободу думки. Допоки обмін не є пов'язаним з подарунками чи грошовими компенсаціями, він є законним.

Але обмін голосами має також і свої недоліки. Ніхто не може знати, чи партнер по обміну справді проголосує так, як було домовлено. Проконтролювати цей процес не можна. Деякі користувачі форумів через це просять надавати фото бюлетеня, зроблене в кабінці для голосування. Однак тут також потрібно зважати, що в деяких штатах фотографування у кабінках для голосування є забороненим. Врешті-решт, обмін базується значною мірою на довірі та надає учасникам відчуття заспокоєння, що вони зробили все заради перемоги Клінтон.