Привид банкрутства

Ринки реагують на угорську антикризову політику з великою невпевненістю. Національна валюта - форинт - разюче знецінився, тим часом держава мусить платити дедалі більше за свої позики, адже сумніви в її платоспроможності зростають. Ставки за п'ятирічними та десятирічними облігаціями зросли на понад десять відсотків. Провідний індекс біржі в Будапешті значно впав. Для Угорщини така ситуація фатальна, адже уряду потрібні гроші, аби сплачувати за борговими зобов'язаннями держави.

Чотири роки тому Угорщина мусила скористатися кредитами Міжнародного валютного фонду, аби уникнути банкрутства. Рятівна сума склала 20 мільярдів доларів. Повернення цього боргу через великі відсотки може стати занадто важким тягарем для Будапешта, принаймні якщо владі не вдасться швидко повернути довіру ринків. Але на це поки що сподіватися не доводиться. Тим часом у Будапешті циркулюють розмови про теорію змови. Речник уряду Андраш Гіро-Сас заявив: «Останні події дали зрозуміти угорському урядові, що йдеться про сконцентровану атаку проти нашої національної валюти. Ситуація не настільки погана, щоб виправдати таку девальвацію».

Під вогнем критики

Клопоту угорським урядовцям додає і ситуація з новою конституцією, яку критики називають такою, що обмежує права Конституційного суду. І з Брюсселя, і з Європейського Центробанку, і з Міжнародного валютного фонду лунає різка критика. Прем'єр-міністра Віктора Орбана закликають скасувати законодавчі зміни, які обмежують незалежність Центрального банку країни. Якщо цього не станеться, то Угорщині не варто розраховувати на нову міжнародну фінансову підтримку. Провідні рейтингові агентства теж не бачать для країни покращення перспективи, якщо політика уряду не зміниться.

Угорщина конче потребує свіжих грошей, але Міжнародний валютний фонд досі не йде на офіційні переговори про нові кредитні умови для Будапешта. Хоча 11 січня й мають відбутися наступні перемовини у Вашингтоні, голова МВФ Крістін Лаґард готова лише до «неформального зондування». Дати початку офіційних переговорів досі немає. Якщо Віктор Орбан хоче знову стати бажаним гостем, то має спершу змінити свою політику.

В очікуванні змін

Європейський Центральний банк теж критикує плани Орбана, які підпорядковують Центральний банк Угорщини новому відомству. Цей крок загрожує особистій незалежності голови банку, аргументують опоненти. Крім того, таких заходів не можна вживати одноосібно, а лише за узгодженням з Європейським Центробанком.

Угорський прем'єр Віктор Орбан вже заявив про готовність до змін, але чи будуть вони достатніми, поки що залишається відкритим питанням. Адже він не відмовляється від своєї мети – мати більше впливу на голову Центрального банку Угорщини Андраша Симора, чию відсоткову політику він заперечує. Симор раніше, всупереч волі уряду, вже здійснив підвищення відсоткових ставок. Зі спротивом у фінансових питаннях Орбан миритися не хоче. Тим часом перед Угорщиною знову постає привид банкрутства, а ознак наведення ладу у фінансах поки взагалі не спостерігається.

Автор: Андреас Маєр-Файст / Наталя Неділько
Редактор: Тетяна Бондаренко