Президент Німеччини не уникнув в Україні гострих дискусій

Франк-Вальтер Штайнмаєр вперше приїхав в Україну в якості президента ФРН і був прийнятий на найвищому рівні. Офіційною метою його візиту були переговори з президентом і прем'єром України, а також зустрічі з українськими студентами та школярами, які вивчають німецьку мову з нагоди Німецько-українського року мов. Президент в Німеччині виконує лише представницькі функції і підписання будь-яких документів не очікувалося. Однак йому не вдалося уникнути дискусії про гострі проблеми безпеки, а також відносин з Росією.

Зустріч старих друзів

Президент України Петро Порошенко прийняв Франка-Вальтера Штайнмаєра в щойно відреставрованому Маріїнському палаці. Він назвав відносини України з Німеччиною унікальними, а самого Штайнмаєра - старим другом, з яким він неодноразово зустрічався під час його перебування міністром закордонних справ. "У нас в минулому році сталося величезне зростання двосторонньої торгівлі - вона виросла майже на 23 відсотка і досягла 8 мільярдів євро. Це один з рекордних показників серед багатьох країн", - заявив Порошенко.

У свою чергу, Штайнмаєр також зазначив, що з 2014 року відносини Німеччини з Україною стали тіснішими і продовжують зміцнюватися. "Ми тісно пов'язані одне з одним", - заявив Штайнмаєр. Він висловив своє задоволення роботою в Україні понад тисячі німецьких компаній, збільшенням обсягів двосторонньої торгівлі і тим, що 700 тисяч українців вивчають тут німецьку мову. Побувавши в ролі міністра закордонних справ Німеччини тільки на сході України, Штайнмаєр подякував Порошенку за можливість вперше відвідати Львів і поспілкуватися з учителями та учнями спеціалізованої школи з поглибленого вивчення німецької мови.

Газ і Донбас

На спільному брифінгу за підсумками переговорів зі Штайнмаєром президент Порошенко заявив, що безпека і відбиття агресії Росії в Донбасі і Криму є пріоритетами зовнішньої політики України. У свою чергу, німецький президент підтвердив, що і для Берліна безпека України - також пріоритет. Натомість у тому, як гарантувати безпеку України  з огляду на агресію Росії обидва президенти розійшлися. На думку Порошенка, Москва саботує виконання мінських угод і посадити її за стіл переговорів можна тільки подальшим посиленням антиросійських санкцій. На відміну від нього, Штайнмаєр хоч і підтримав ідею реанімації переговорів в форматі нормандської четвірки (Україна, Росія, Німеччина, Франція), але старанно уникав слова "санкції".

Ще однією темою, з якої позиції Німеччини і України розійшлися, стало спорудження газогону "Північний потік-2". "Це абсолютно політичний, а не економічний проект, який скерований на те, щоб розколоти єдність Євросоюзу, щоб завдати шкоди Україні і значно знизити рівень безпеки всього регіону", - заявив Петро Порошенко. Він нагадав, що Росія відмовилася виплатити Україні за рішенням Стокгольмського арбітражу 4,6 мільярда доларів, що перекреслює довіру до цієї країни.

Однак Штайнмаєр вважає скандальний газогін неполітичним бізнес-проектом, а стурбованість України про втрату нею статусу транзитера російського газу в ЄС "безпідставними переживаннями." В Німеччині докладаються зусилля із забезпечення транзиту природного газу через Україну. З такою метою і відбуваються переговори. В них беруть участь не тільки Україна і Німеччина, а й Європейський Союз", - зазначив німецький президент.