Представниця фонду Аденауера: Втоми Заходу від України немає

Чи підтримують у Німеччині кроки, здійснювані щодо України США? Про оцінку візиту до Києва американського віце-президента Джозефа Байдена DW поспілкувалась з Ґабріеле Бауманн, главою представництва в Україні німецького фонду Конрада Аденауера, близького до Християнсько-демократичного союзу.

DW: Віце-президент США Джозеф Байден, який перебуває з візитом в Україні, передусім закликав українську владу до пришвидшення реформ та боротьби з корупцією. Як ви оцінюєте ці заклики Байдена?

Ґабріеле Бауманн: Я думаю, що пан Байден достатньо ясно заявив, що США та Європейський Союз тут, в Україні, і надалі ідуть разом. Це стосується і продовження санкцій щодо Росії - тобто йдеться про єдину позицію США та ЄС у цьому питанні, а також єдине розуміння того, що Москва повинна виконати всі зобов'язання, які пов'язані з Мінськими домовленостями. Тому і в ЗМІ, і в особистих розмовах стало зрозуміло, що політика щодо України не змінилася. Підтримка триває. Але було також сказано - не в перший, але і не в останній раз, - що наступний рік для України буде вирішальним роком, що Україна зобов'язана пришвидшити проведення реформи, боротися з корупцією.

Виступаючи сьогодні у Верховній Раді, Джозеф Байден пригадав також невтішні результати Помаранчевої революції. Чи можна говорити про певні ознаки втоми від України? Як довго на Заході готові терпіти низьку результативність дій української влади?

По-перше, я не вважаю, що ці результати дуже низькі. Реформи вже проводяться рік і тривають усе-таки далі. Тим не менш, ви правильно відзначили, що на Заході складається таке враження - я можу говорити про Німеччину, - що Україна відстає у виконанні тих зобов'язань, які вона на себе взяла. Це стосується переважно реформи системи юстиції, боротьби з корупцією, боротьби з олігархами. Але я не можу підтвердити якісь зміни у ставленні до України через можливу втому Заходу. Фінансова підтримка посилилася. Наступного року вона буде достатньо потужною. І не тільки фінансова! Реалізується дуже багато різних проектів, які спрямовані на підтримку реформ в Україні, на підтримку громадянського суспільства, різних програм боротьби з корупцією, у сфері юстиції тощо. Оскільки ми постійно тут працюємо, то відчуваємо величезну динаміку допомоги Україні, а зовсім не втому.

Джозеф Байден відзначив економічний прогрес в Україні, але поки падіння економіки триває. Можливо, він дивиться у майбутнє?

Експерти кажуть, що економіка більше не падає, а стагнує. Наступного ж року очікують легке економічне зростання. Але для цього треба виконати певні умови. Наприклад, дуже важливо, щоб зараз був прийнятий новий проект закону про податкову реформу, котрий відповідатиме вимогам Міжнародного валютного фонду. Це дуже важливо. На Заході мало про це говорять. Йдеться про те, що податкову систему буде реформовано так, що податкова база розширюватиметься, а податкові ставки для підприємств будуть знижені.

Цей проект (підготовлений міністерством фінансів. - Ред.) якраз у ці дні обговорюють у Верховній Раді. Є також інший проект, який не розширює податкову базу, а просто знижує податки (підготовлений парламентським комітетом з податкової та митної політики. - Ред.). Зараз між цими проектами йде змагання. Я вважаю - і Джо Байден теж це сказав, - що має бути прийнятий проект, запропонований міністерством фінансів, тому що він закриває численні дірки у податковій системі. Якщо цей законопроект пройде, то наступного року буде знижений бюджетний дефіцит, і це буде стимулом для зростання економіки.

Болюча для України тема - ситуація на Донбасі. Джозеф Байден відзначив, що Україна має виконати всі мінські домовленості, включно із внесенням змін до Конституції, амністією для бойовиків та виборами на непідконтрольних уряду територіях. Значна частина депутатів Верховної Ради виступають проти цього. Як відіб'ється можливий провал голосування за цей пакет на відносинах України із Заходом?

Це дуже важко сказати. Ви назвали багато пунктів, які взаємопов'язані, але не повинні були бути в одному документі. Про вибори на Донбасі, наскільки мені відомо, у змінах до Конституції нічого не написано. Але це умова мінських угод. Можливо, зараз конституційна реформа не буде прийнята разом з децентралізаційною реформою саме тому, що там прописаний цей пункт про автономію Донбасу. Але йдеться не лише про це. Весь цей пакет про децентралізацію набагато складніший. Ці протести насправді не лише через пункт про Донбас, але ще й через інші пункти - наприклад, про призначення префектів.

Думаю, проблеми виникли через те, що головним було досягнути перемир'я у вересні 2014 року. Це був головний стимул для мінських угод. А те, що потім було пов'язано з політичними рішеннями та процесами, для України було дуже невигідно. Тому й ідуть протести через цей пункт про Донбас, але не тільки через нього. Я думаю, прийняття реформи цього року під великим питанням, можливо, її перенесуть на наступний рік. Але у будь-якому разі реформа децентралізації у країні йде, як і інші реформи - і це найголовніше. А потім треба дивитися, наскільки потрібні системні зміни Конституції у процесі проведення децентралізації.