Amnesty International: Вірогідність голоду на Донбасі вкрай висока

З огляду на повідомлення у ЗМІ про випадки голодних смертей та загрозу голоду на Донбасі, DW звернулась до Кразиміра Янкова, члена мобільної групи спостерігачів правозахисної організації Amnesty International (АІ) з проханням пояснити гуманітарну ситуацію на Сході України. Мобільні групи АІ регулярно від’їжджають у зону конфлікту для моніторингу ситуації. Янков нещодавно повернувся з Луганської області, де у складі групи перевіряв інформацію про голодні смерті та спостерігав за гуманітарною ситуацією в "ЛНР" взагалі. До того він три тижні перебував у Донецькій області.

DW: Пане Янков, чи зафіксували представники Amnesty International випадки голодування чи навіть голодних смертей на Донбасі?

Кразимір Янков: Річ у тім, що з огляду на безгрошів’я і відсутність доходів та платежів кілька людей зізналися у розмові з нами, що вони дійсно голодують. Заготовлені на зиму продукти чи, скажімо, консервація вже скінчилися, тож, якби не соціальні кухні, то ці люди не мали б що поїсти.

Хоч ми особисто не стикалися з випадками голодної смерті, проте така організація, як "Харківська правозахисна група" має у своєму розпорядженні інформацію про 5 підтверджених таких випадків на території, підконтрольній сепаратистам. Ці дані вони перевірили своїми каналами. Виходить, що найбільша загроза голоду існує саме для пенсіонерів та інвалідів, які після розвалу соціальної системи та втечі близьких, опинилися без догляду та допомоги. Саме так. Ці верстви населення нині найбільше потерпають.

А як можна описати гуманітарну ситуація на Донбасі взагалі?

Ситуація там вкрай складна. Хоч бойові дії і втратили свою силу та інтенсивність і бої вже не такі запеклі, як два місяці тому чи улітку. Але усе це призвело до паралізації ділового життя та руйнації соціальних систем, що існували раніше. Багато соціальних працівників виїхали звідти, тож соціальна сфера практично не працює, що вдарило по найменш захищених верствах населення.

Коли я спілкувався з представниками де-факто влади у так званій "ЛНР", вони називали цифру у 60 відсотків населення на підконтрольній їм території, для якого гуманітарна допомога - єдина можливість поїсти. Вони створили 38 соціальних кухонь, які займаються тим, що годують людей. А ще величезною проблемою є невиплата соціальних коштів - пенсій, допомоги на дитину тощо. Схід України і раніше не був найбагатшим регіоном країни, а бойові дії ще погіршили ситуацію.

Що є головною метою міні-місій Amnesty International ?

Щоразу інша. Приміром, коли я востаннє був в "ЛНР", у Луганську, для мене головне було перевірити інформацію про голодні смерті та моніторити гуманітарну ситуацію в "ЛНР" взагалі. А ще раніше три тижні ми були і в Донецьку та його околицях. Наша група займалась фіксацією жертв серед мирного населення з обох боків і випадками масових поховань, викрадень чи ув’язнень.

Які найкричущіші порушення прав людини на Донбасі? Які сили до них вдаються?

Порушення прав людини однаковою мірою можна закидати і проросійським сепаратистам, і урядовим військам, а саме - так званим "добровольчим батальйонам". Нещодавно ми оприлюднили звіт про дії батальйону "Айдар", який взагалі нікому не підконтрольний. Цей звіт неупереджений, там немає "білих" і "чорних", а випадки, про які йдеться, перевірені. Тож, на жаль, обидві сторони порушують права людини.

Найтяжчі порушення - це тортури, викрадення людей, яких ув'язнюють невідомо за що. А під час дуже активних бойових дій обидві сторони вдавалися до масованих обстрілів житлових кварталів система залпового вогню типу "Град" та "Смерч". А таку зброю не можна застосовувати у житлових районах, бо вона веде до численних жертв серед мирного населення. Іноді були випадки примусової праці. Приміром, коли улітку цього року точилися бої за Саур-Могилу біля міста Сніжне, затриманих відсилали рити траншеї, хоч це була активна лінія фронту, де вони могли потрапити під обстріл і загинути.

Крім того, у "ДНР" та "ЛНР" є випадки самосуду та вироків в обхід судової системи. Приміром, у місті Алчевськ одного громадянина прирекли до страти голосуванням підняттям рук. За нашими даними, цей вирок й досі, на щастя, не виконали. Але сам факт слугував прикладом для інших людей, щоб вони не порушували правила "ДНР" та "ЛНР".

Тобто там панує сваволя та право сильного?

Абсолютно. Право за тими, хто має зброю, а це неприпустимо. Головне джерело проблем - це відсутність правових норм, бо як на підконтрольних сепаратистам територіях, так і на територіях, підконтрольних уряду у прифронтовій зоні, немає кримінального кодексу, або він не діє, та й судів як таких взагалі немає чи вони не функціонують.