Правозахисники: українці замало знають про злочини сталінізму

На запит кореспондента «Німецької хвилі» надійшли коментарі від правозахисників, юристів, соціологів і журналістів з Києва, Харкова, Луганська та з самого Запоріжжя. «Не можна недооцінювати шкідливий вплив неокомуністів, особливо на підростаюче покоління. Запоріжжя у багатьох сенсах є у не меншій, а може й більшій небезпеці, ніж Донецьк чи Луганськ», вважає глава запорізького благодійного фонду «Оберіг» Ігор Зубко. Як він зауважує, Партія регіонів, як і комуністи представлені у всіх запорізьких держорганах та органах місцевого самоврядування і контролюють облраду та міськраду.

«Якщо не буде ніякої протидії - і пам'ятник Сталіну буде встановлено - це буде лише початком, як кажуть, лише квіточками...Ця провокація зараз, можливо, має на меті спершу перевірити реакцію громадянської спільноти, держави, але, я не сумніваюся, що за відсутності рішучої відсічі, громадської кампанії – протидії, запланований злочин буде здійснено» - каже керівник благодійного фонду.

Чому би й ні? Зрештою, пам’ятник Дзержинському досі стоїть

Зубко наголошує: «Всі пам'ятники, назви вулиць, провулків, площ, тощо - залишилися у нас з радянських часів майже без змін. Центральний проспект - один з найдовших в Європі - носить ім'я Леніна, не кажучи вже про сотні вулиць імені Дзержинського, Ватутіна, Калініна, К. Маркса, Косіора, Чекістів, Леніногорську тощо. А на (перейменованому) майдані Волі - в центрі височіє пам'ятник Дзержинському!», - обурюється Ігор Зубко.

Заборонити Компартію?

«Можливо, необхідно піднімати питання про заборону Компартії, адже є Резолюція ОБСЄ, що прирівнює гітлерівський і сталінський режими, Закон "Про голодомор 1932-33 рр. в Україні", кілька указів президента... Думаю, відновлення партії Гітлера - одразу б викликало обурення й протест та заборону», - зауважує Зубко. Держава, на його переконання, має діяти одночасно у багатьох площинах: має бути не тільки розроблено навчально-методичні матеріали для шкільної й студентської молоді, теле- й радіопрограм для дорослих громадян, але й контролювати процес подання інформації. «Адже, не секрет, що вчитель чи викладач може повністю викривити матеріал - що, на жаль, часто має місце у багатьох навчальних закладах у східних областях України», - зауважує Зубко.

«У Запоріжжі треба провести слухання по злочинах сталінізму»

Експерт інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер переконана: «Оскільки, на моє переконання, комунізм - насамперед, у сталінській версії - нічим не кращий за нацизм у гітлерівській, вважаю за доцільне розпочати (хоча й з превеликим запізненням) широку громадянську та політичну кампанію на кшталт громадського Нюрнбергського процесу. А розпочати її саме в Запоріжжі, із запрошенням усіх гілок та чільників місцевої влади, включно з прокуратурою. Попередньо широко повідомити про таку акцію у місцевих ЗМІ, друкованих та електронних. Запросити на громадські слухання видатних українських істориків, зокрема, пана Юрія Шаповала. А також представників СБУ, що вже чимало зробили по розвслідування злочинів сталінізму в Україні. Юрій Шаповал разом з генералом СБУ Володимиром Пристайком опублікував низку книжок з цієї теми; мене особливо вразила та, де висвітлюються наслідки їх поїздки на Соловки, - там, зокрема, факсімільні записи офіцера НКВД, який відзначив чергову річницю Жовтневої революції тим, що особисто, з власного револьвера, застрелив низку ув'язнених - видатних діячів української культури та науки. Ці книжки необхідно долучити до Громадських слухань по злочинах сталінізму - насамперед, у Запоріжжі, а потім і в інших містах України», переконана Наталя Беліцер.

«Потрібна просвітницька робота»

Дещо інший погляд має Галина Койнаш з Харківської правозахисної групи: «Жодного ренесансу сталінізму наразі не бачу, так само як впевнена, що немає "реабілітації нацизму". Є просто цинічні, чи слухняні політикани та досить обмежені люді, котрим потрібні спрощені відповіді на складні питання. Щодо ролі держави, навіть не розумію, як може вона відреагувати "репресивно". Держава взагалі має забезпечити належний рівень освіти, зокрема й максимально об'єктивне викладання історії, без ідеологізації і пропаганди, а далі не втручатися (нинішній рівень політизації вважаю вкрай небезпечним). Краще, щоби громадськість займалась просвітницькою роботою, але теж без нав'язування власної інтерпретації історії, власної ідеології, й наразі це не надто виходить. І шкода, бо вона просто необхідна».

«Ренесанс сталінізму навряд можливий»

Свою думку на тему «просталінських» ініціатив КПУ висловив і Микола Козирєв з Луганська – член правління Української Гельсінської спілки з прав людини. «Не думаю, що в Україні можливий "ренесанс сталінізму", на кшталт загрозливого російського - не має у нас для цього ні імперськго духу з його апостолами реваншістської ідеології, що мріють про "Третій Рим", ні соціального підґрунтя для актуалізації цієї ідеї неосвічених політичних маргіналів. Вважаю, що репресивні засоби з боку держави тут неможливі за відсутністю правових підстав. А просвіта для цього прошарку суспільства - що для людоїда лекція про гуманізм. Потрібна різка, але виважена політична оцінка акції сталіністів, які й сьогодні готові "порядок" обміняти на мільйони трупів» - говорить Козирєв.

«Школярів треба водити на екскурсії»

Знаний київський адвокат Олег Веремеєнко нагадує вислів Геродота: «Хто не знає своєї історії, ризикує назавжди залишитись у дитинстві». Веремеєнко інтерпретує: «Народ, який не знає своєї історії, або не хоче її знати, - ризикує настати на ті ж граблі рано або пізно. Напевно немає жодної сім'ї в Україні, яка не постраждала б від сталінських репресій. Ставити пам'ятник тиранові зараз - означало б публічно поглумитись над пам'яттю мільйонів безневинних жертв сталінських репресій. Я вважаю має бути масштабна і адекватна відповідь! Аж до змін в шкільній програмі з обов'язковими екскурсіями для всіх школярів у Биківнянський ліс і інші місця масових поховань безневинних жертв сталінських репресій 1937-38 років. Щось подібне є в школах Німеччини - школярів возять в обов'язковому порядку в Аушвіц - для того, щоб показати, що робили там. Це - найкраще щеплення від фашизму і повернення до минулого... У тому числі потрібне ухвалення закону "Про люстрацію" за прикладом Польщі на початку 1990-их років», переконаний Олег Веремеєнко.

Автор: Ольга Веснянка

Редактор: Євген Тейзе