Правозахисники про повернення Росії в ПАРЄ: за і проти

Як і було прогнозовано, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) проголосувала за резолюцію, котра дає Росії право на безумовне і негайне повернення в асамблею. До цього російська делегація була позбавлена права голосу. Сталося це ще у 2014 році, після анексії Криму. Крім того, представникам Росії заборонили обіймати посади в керівних органах асамблеї та брати участь у спостереженні за виборами.

Згодом Москва перестала платити членські внески до Ради Європи. І ось настав час, як цього вимагає статут РЄ, вирішувати, що ж робити далі з російською делегацією, яка не виконує фінансових обов'язків перед організацією. Комітет міністрів Ради Європи (КМРЄ) мусив би розглянути питання про призупинення членства Росії в організації. Але натомість рекомендував ПАРЄ змітини регламент таким чином, аби позбавляти національні делегації права голосувати, виступати і бути представленими в асамблеї було більше не можливо. Голосування за відповідну резолюцію ПАРЄ відбулося у понеділок, 24 червня. І рекомендації КМРЄ були підтримані, що дало Росії "зелене світло" на роботу в асамблеї. Напередодні DW попросила російських правозахисників навести аргументи і контраргументи повернення повноважень російської делегації в ПАРЄ.

ЄСПЛ як "єдиний суд у Росії"

На думку координатора адвокаційної групи Громадянського форуму ЄС-Росія Юрія Джібладзе, якби Росія сама вийшла з РЄ, вона б вийшла і з-під юрисдикції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). За його словами, з кожним роком число звернень росіян в цей суд зростає, і у 2018 році РФ лідирувала за кількістю скарг громадян і програних владою справ, а також за кількістю порушень права на життя і застосування тортур.

"Сьогодні ЄСПЛ - це єдиний суд в Росії, якщо можна так сказати. Майже у всіх кримінальних або цивільних справах, які розглядаються в російських судах, порушені права громадян. Компенсації від ЄСПЛ, навіть якщо їх і виплачують за рахунок тих же платників податків, це хоч якесь відновлення справедливості", - вважає правозахисниця, оглядачка російського онлайн-видання "МБХ медиа" Зоя Свєтова. За її словами, вийти з міжнародних інституцій означає наблизитися до країн-ізгоїв: "У нас буде вже зовсім інша Росія, фактично Радянський Союз. Нам залишиться тільки залізна завіса і смертна кара". 

Утім, варто зазначити, що рішення ЄСПЛ Росія виконує лише частково. Їхній факультутативний характер іще 2015 року було навіть прописано у російському законодавстві. На практиці це означає, що орган влади, який захищає інтереси РФ в міжнародних судах, має звернутися до Конституційного суду Росії. Він, своєю чергою, отримав право вирішувати, чи буде Росія виконувати рішення міждержавних органів щодо захисту прав і свобод людини, під якими передусім мається на увазі ЄСПЛ.

Аргументи за повернення повноважень делегації РФ в ПАРЄ

Ризикуючи втратити хоч якісь механізми впливу на російську владу, більшість опитаних DW правозахисників закликали Раду Європи поступитися. Про масштаби компромісу, втім, більшість з них не уточнює. Наприклад, за словами Зої Свєтової, важливо зберегти присутність Росії в ПАРЄ, але "не йти зовсім їй на поступки, визнавши анексію Криму або зажадавши зняти санкції з РФ".

"Мати доступ до ЄСПЛ важливо не тільки для російських громадян, але й для всіх, хто перебуває під юрисдикцією країни, включаючи жителів Криму і українських заручників. Можна по-різному оцінювати, як Росія виконує рішення Страсбурзького суду. Але ми бачимо, як змінюється законодавство і практика, і за 20 років хоч трішки, але в Росії стало краще", - розмірковує координатор адвокаційної групи Громадянського форуму ЄС-Росія Юрій Джібладзе.

Не тільки ЄСПЛ впливає на правовий порядок денний Росії. Важливою російські правозахисники визнають і роль комісара Ради Європи з прав людини, який публікує доповіді за підсумками відвідин тієї чи іншої країни. Планується, що нинішня комісарка Дуня Міятович вперше з моменту анексії відвідає Крим вже восени цього року. 

"Є також понад 60 різних конвенцій. Наприклад, комітет з питань запобігання катуванням моніторить стан в місцях позбавлення волі. Його члени неодноразово відвідували Росію. За підсумками комітет випускає дуже конкретні доповіді, на підставі яких та ж Федеральна служба виконання покарань (ФСВП) і мін'юст ухвалювали деякі зміни", - продовжує Джібладзе,підкреслюючи, що в Раді Європи необхідно переглянути наявний набір інструментів реагування на грубі порушення статуту і міжнародного права. 

Аргументи проти відновлення повноважень делегації Росії в ПАРЄ

Мабуть, єдиною правозахисною організацією в Росії, яка виступила проти зняття з делегації РФ санкцій ПАРЄ, стало міжнародне правозахисне товариство "Меморіал". Його позиція: поступки будуть сприйняті значною частиною російської владної еліти як перемога над Радою Європи. 

"Зміни в санкціях мають бути, коли щось зміниться в ситуації з Кримом. Російська влада ні на крок не пішла назустріч вимогам Ради Європи. А в окремих питаннях стало все тільки гірше", - пояснив DW голова правління "Меморіалу" Ян Рачинський. Як приклад він наводить затримання і арешт українських моряків в листопаді минулого біля Керченської протоки. Україна вважає моряків військовополоненими, а в Росії їх судять за незаконний перетин кордону.

Водночас, Рачинський запевнив, що для правової ситуації, безумовно, краще, щоб РФ залишалася в Раді Європи. Але те, накладені санкції на російських делегатів чи ні, на щоденну роботу правозахисників майже не впливає. А ймовірність того, що Росія сама добровільно залишить Раду Європи, на думку експерта, практично нульова. Навіщо ж тодіскасовувати санкції,ставить він риторичне питання.

"Якщо Російська Федерація вийде з Ради Європи, тоді взагалі нічим буде підкріплювати претензії РФ на статус великої держави. Залишається спілкуватися тільки з державами третього світу. До цього російські керівники навряд чи готові", – впевнений керівник "Меморіалу".