Як рішення ЄСПЛ вплине на земельну реформу в Україні

Днями Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення, яке може мати відчутні наслідки для появи в Україні вільного ринку землі. Рішення суддів у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" фактично визнає мораторій на продаж землі таким, що порушує права українців. На думку суду, ця заборона суперечить Європейській конвенції про захист прав людини, а також Конституції України, і тому вона має бути замінена дієвою моделлю ринку землі до кінця поточного року.

Ця поразка офіційного Києва у суді була б неможливою, якби земельну реформу, як раніше і планувалося, ухвалили ще минулого року. Тоді вона входила до переліку вимог Міжнародного валютного фонду (МВФ), закріплених у меморандумі про співпрацю із Україною, а спеціальна робоча група із представників українських міністерств та Світового банку (СБ) мала напрацювати необхідні для відкриття ринку землі законодавчі зміни. Їх планували ухвалити у Верховній Раді до кінця травня 2017 року, аби із січня року поточного вітчизняний ринок землі почав функціонувати.

Утім, на наполягання української влади, що побоювалася політичних наслідків ухвалення непопулярної реформи, МВФ погодився відтермінувати свої вимоги на рік. Після цього на офіційному рівні про земельну реформу майже перестали згадувати, а у грудні 2017 року земельний мораторій було подовжено Верховною Радою ще на 12 місяців. DW спробувала розібратись, чи зможе рішення ЄСПЛ повернути відкриття ринку землі в Україні до порядку денного.

Право на компенсацію

Найбільш очевидним наслідком рішення ЄСПЛ для України є необхідність виплатити позивачам у цій справі по 3000 євро відшкодування судових витрат. Тому саме гроші, на думку деяких експертів, можуть стати дієвим важелем тиску на українську владу. Так, за словами професора кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолія Мірошниченка, в Україні є близько семи мільйонів землевласників, які потенційно можуть звернутися із відповідними скаргами до суду. "Навряд чи цю суму можна напряму екстраполювати на кожного із цих потенційних скаржників, а суд поки не призначив грошову компенсацію - лише відшкодування судових витрат", - попереджає експерт. Але, додає він, навіть якщо частина із землевласників почне звертатися до судів із вимогою відновлення своїх прав, це може дорого обійтися українській державі.

Крім того, рішення суду містить окремий пункт, що зазначає: в разі якщо Україна зволікатиме із ухваленням необхідних законодавчих змін, ситуація із призначенням грошової компенсації може змінитися, і загальні суми відшкодувань суттєво зростуть. "Тобто коли в грудні Рада знову здійснить спробу подовжити дію мораторію, це означатиме одне: Україна не лише не виконує рішення суду, але й іде проти його волі", - пише у своїй колонці для "Європейської правди" заступник виконавчого директора міжнародного фонду "Відродження" Тарас Качка. Відповідь ЄСПЛ буде простою, впевнений експерт: з часом він перейде до практики швидкого і майже автоматичного присудження грошової компенсації заявникам зі схожими скаргам.

Повна готовність

Не менш важливим рішення суду є і з політичної точки зору, впевнений консультант Світового банку із земельних питань Денис Нізалов. На його думку, воно не лише дає правову оцінку порушенню мораторієм прав людини, але й встановлює чіткі часові межі для того, аби парламент та уряд відреагували на цю ситуацію. "Рішення ЄСПЛ - це потужний сигнал, який дозволить питанню залишатися на порядку денному", - каже Нізалов, на думку якого, ухвала суду збільшила шанси земельної реформи на успіх.

За наявності належної політичної волі усі необхідні зміни можуть бути розглянуті і ухвалені до початку осені, розповідає експерт. За його словами, попри відсутність новин у публічному просторі, технічна робота з підготовки до запровадження ринку землі з 2017 року не припинялася. "Урядовий законопроект вже готовий, хоча його досі не передали до парламенту, ухвалені необхідні технічні рішення щодо впорядкування кадастру та реєстру (Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. - Ред.), ведеться робота щодо пошуку інструментів фінансування для малих фермерів", - перелічує Нізалов.

Із тим, що для ухвалення земельної реформи все готово з технічної точки зору, погоджується і Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні. "Урядовий законопроект містить низку запобіжників від масового скуповування землі і може бути доброю базою для ухвалення рішення, також у парламенті зареєстровано декілька більш ліберальних альтернатив", - розповідає експерт, на думку якого прогрес у цьому питанні зараз залежить лише від єдиного - наявності достатньої кількості голосів у парламенті. Як тільки в уряді побачать готовність до голосування, законопроект буде внесено до Верховної Ради, упевнений Кухта.

Обхідний шлях

Утім, президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса вкрай скептично ставиться до політичних перспектив земельної реформи навіть після відповідного рішення ЄСПЛ. За його словами, низка політичних сил, що користується підтримкою землевласників та сільського населення, не лише не поспішає скасовувати мораторій, але й пропонує законопроекти для його продовження ще на декілька років. "Заполітизованість теми ринку землі в Україні та зіткнення інтересів багатьох  зацікавлених в цьому питанні сторін не дозволяють дійти згоди щодо умов майбутнього ринку земель сільськогосподарського призначення навіть під тиском міжнародної спільноти", - каже Ліссітса.

Про низькі шанси на підтримку парламентом земельної реформи через популістські настрої народних обранців говорить і Мірошниченко. Та, за його словами, рішення ЄСПЛ має шанс відкрити можливість розблокувати ринок землі ще одним шляхом. "Мораторій з самого моменту ухвалення не відповідав цілій низці положень Конституції і при належному правозастосуванні суди й раніше мали не застосовувати положення закону про мораторій", - каже юрист. І рішення Європейського суду з прав людини, на його думку, може схилити шальки терезів у бік визнання українськими судами права українців вільно розпоряджатися власною землею навіть без скасування мораторію Верховною Радою.