1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Правозахисники обурені попередженням критикам Зеленського

Ігор Бурдига
27 червня 2019 р.

Суд визнав учасників мітингу за імпічмент Зеленського в Рівному винними у порушенні порядку проведення зібрань, якого в Україні давно не існує. Інцидент пролив світло на суперечності в українському законодавстві.

https://p.dw.com/p/3LBov
Володимир Зеленський
Володимир ЗеленськийФото: picture-alliance/NurPhoto/S. Kharchenko

Рівненський міський суд у середу, 26 червня, оприлюднив рішення щодо 20-річного Романа Філюка та 16-річної Дар'ї Коцюруби. Обох визнали винними у порушенні порядку організації та проведення зборів, мітингів та демонстрацій та застосували мінімальну санкцію - оголосили попередження.

За імпічмент нового президента

Місяць тому, за п'ять діб після інавгурації президента України Володимира Зеленського, вони вийшли на центральну площу з плакатами і вимагали імпічменту глави держави. Пізніше Коцюруба пояснювала: разом з другом вони були обурені першими призначеннями нового глави держави та тим, що він виступав російською мовою

Та менше ніж за годину на мітингувальників звернули увагу поліцейські
- обох відвели до відділку, де склали адмінпротоколи за порушення встановленого порядку проведення мітингів. Філюк та Коцюруба хоч і не були затримані офіційно, провели у поліції близько трьох годин та скаржились на моральний тиск з боку правоохоронців. Зрештою навіть сам Володимир Зеленський заявив, що в цій ситуації правоохоронці "могли діяти м'якше" та закликав МВС не переслідувати політичних протестувальників.

Конституція України гарантує громадяном право на мирні зібрання
Конституція України гарантує громадяном право на мирні зібранняФото: DW/T.Bondarenko

Порушення порядку, якого немає

Українська правозахисна спільнота обурилась вердиктом рівненського суду. І справа тут не в першому гучному інциденті з політичними опонентами Володимира Зеленського, на який звернула увагу широка громадськість. Причина обурення правозахисників: в Україні хоч і передбачені санкції за порушення порядку організації та проведення мітингів, але самого порядку немає. Тож, мовляв, як можна порушити те, чого немає?

"Відповідна стаття кодексу про адмінправопорушення існує ще з кінця 1988 року, тоді в СРСР дійсно був окремий порядок, що регламентував проведення мирних зібрань, зокрема передбачав отримання дозволу (влади. - Ред.), - пояснює експерт Української асоціації моніторів дотримання прав людини Михайло Каменєв. - Від 1996 року (коли з'явилася Конституція України. - Ред.) такий порядок суперечить Конституції". Таким чином, застосовувати радянський порядок в Україні не можна.

Право чи обов'язок

Як зазначено в 39-й статті українського Основного закону, громадяни мають право збиратися мирно і без зброї і проводити мітинги та демонстрації, про які завчасно сповіщають органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Саме у несповіщенні органів влади, на думку рівненського суду, і полягає провина Романа Філюка та Дар'ї Коцюруби. Та правозахисник Михайло Каменєв зазначає, що подібні повідомлення є не обов'язком, а правом громадян. "Таке сповіщення має бути гарантією, що держава захистить мирне зібрання і сприятиме його проведенню. Тобто сповіщати варто лише тоді, коли в організаторів є в цьому потреба", - пояснює він.

З ним погоджується і виконавча директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук: "Ця правова колізія вже була успішно оскаржена у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), який постановив, що притягнення до адміністративної відповідальності в такому випадку саме по собі є порушенням статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Скасувати чи залишити

Співзасновник громадської організації "Правозахисна ініціатива" Михайло Лебідь розповідає: попри рішення ЄСПЛ та протести правозахисників українські суди і досі щороку розглядають по 10-15 справ за порушення порядку проведення мітингів. "У 2010-2013 роках, за часів (екс-президента України Віктора. - Ред.) Януковича, таких справ було понад сотня на рік, зараз ситуація покращилась, але стягнення і досі є", - зазначає він.

Правозахисники вже не перший рік вимагають прибрати відповідну статті з кодексу про адміністративні правопорушення. Відповідний законопроект лише в лютому цього року зареєструвала група депутатів на чолі з Оксаною Сотник (фракція "Самопоміч"). На початку червня профільний комітет Верховної Ради рекомендував ініціативу до розгляду. Проти виступили в Генпрокуратурі України, міністерстві юстиції та Нацполіції - там вважають, що варто врешті законодавчо врегулювати проведення мирних зібрань, а не скасовувати відповідальність.

Тим часом, мати Дар'ї Коцюруби Наталія Савчук запевнила DW, що разом з дочкою оскаржуватиме вирок. Її саму рівненська поліція намагається оштрафувати за неналежне виконання обов'язків з виховання дітей.

Три найбільші очікування від Зеленського, які він навряд зможе виконати (27.06.2019)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою