Політолог: У Білому домі бояться, що Коен багато розповість

Становище президент США стає все скрутнішим - такий лейтмотив повідомлень ЗМІ після двох новин, які струсонули Вашингтон цього вівторка. Перша: колишній керівник передвиборної кампанії Дональда Трампа Пол Манафорт через ухилення від сплати податків та банківські махінації змушений буде провести роки, якщо не десятиліття за ґратами. Але й це ще не все: колишній адвокат президента США Дональда Трампа Майкл Коен визнав себе у суді винним в ухиленні від сплати податків та порушенні законодавства щодо фінансування політичних кампаній.

Коен визнав, що за вказівкою "кандидата" в 2016 році під час президентської кампанії сплатив 130 тисяч та 150 тисяч доларів США за мовчання двом жінкам, які стверджували, що мали сексуальні контакти з Трампом. Таким чином, Трамп вперше фігурує у справі, яка, ймовірно, може призвести до процедури імпічменту.

Deutsche Welle: Протягом останніх півтора року жоден зі скандалів не нашкодив серйозно президенту США Дональду Трампу. Визнання винним Пола Манафорта та зізнання Майкла Коена можуть це змінити. Сенатор від демократів Річард Блюменталь в ефірі телеканалу CNN навіть заявив про "Вотергейтську ситуацію". Ми спостерігаємо початок кінця ери Трампа?   

Крістіан Ламмерт (Christian Lammert): Ні. Про це свідчить і досвід з передвиборної кампанії. Коли було оприлюднено запис розмови Трампа в автобусі та з'ясувалося, як він поводиться з жінками, то казали: це кінець його кампанії. Однак це не стало кінцем кампанії. І вже перебуваючи на посаді Трамп встиг натворити такого, що багато хто казав: "Тепер він перетнув червону лінію". Однак червона лінія постійно відсувається, вона стала рухомою мішенню. А тому вкрай складно оцінити, коли він нарешті перетне цю червону лінію.

Відмінність від інших скандалів, утім, полягає в тому, що поточний розвиток, передусім свідчення Коена, міг би юридично поставити Трампа в скрутне становище.

Треба, щоб тут ще щось з'явилося. Фінансування (протизаконне. - Ред.) виборчої кампанії в розмірі 130 тисяч доларів - у США це досить незначне правопорушення, через нього не притягатимуть до суду чинного президента США. Існує практика, яку міністерство юстиції США запровадило в 1970-х роках та підтвердило в 2000-му: необхідно захищати чинного президента від таких судових процесів, бо вони можуть стати стратегією опозиції з метою блокування президента. Оскільки судовий процес проти Трампа є дуже малоймовірним, багато хто має надію, що назбирається ще багато такого, через що Конгрес розпочне процедуру імпічменту.

Тобто процедура імпічменту Трампа через вердикт Манафорту та зізнання Коена не стала ближчою?

Необхідно завжди враховувати, що процедура імпічменту є не лише юридичною, а передусім політичною. Питання полягає в тому, наскільки у республіканців, які все ще мають більшість у Палаті представників, наявне бажання розпочати таку процедуру саме зараз - особливо з огляду на проміжні вибори у листопаді цього року. Також тут постає питання, чи є Трамп тягарем, або ж наскільки він може допомогти показати хороший результат на виборах. У Республіканській партії існують думки, що варто за умов теперішньої непевності (…) втратити більшість у Палаті представників, а тоді вже демократи повинні будуть розпочати процедуру імпічменту.

Це є реалістичним сценарієм?

Шанси на те, що процедура імпічменту буде успішною, вкрай низькі. В історії США ще жодного разу така процедура не була успішно проведена. А у разі провалу процедури Трамп, можливо, виграв би, і республіканці посилили б свої позиції під час президентської кампанії 2020 року. Такими є зараз міркування республіканців, а тому я не вірю, що вони тепер дозволять повалити Трампа. Утім, це дійсно лише за умови, якщо раптом не з'ясується, що й справді мали місце спеціальні зустрічі з представниками російського уряду, про які Трамп знав або ж навіть був присутній на них. Це одразу ж повністю змінило б дискурс та вчинило потужний тиск на Трампа. Однак я вважаю, що у такому разі він радше подасть у відставку, аніж його усунуть з посади через процедуру імпічменту.

Наскільки важливим є визнання Манафорта винним для роботи спецпрокурора Роберта Мюллера?

Колегія присяжних визнала Манафорта винним за вісьмома пунктами обвинувачення з 18-ти. У решті пунктів його не виправдали, колегія зазначила: "Ми не можемо тут ухвалити вердикт". Це означає, ці пункти знову будуть розглядатися і під час наступного процесу проти Манафорта. Це, звісно, посилює позиції команди Мюллера, оскільки вона може і надалі цілеспрямовано допитувати. Водночас це розслідування також отримало дуже потужне підтвердження своєї легітимності. Мюллер змушений був постійно боротися з тим, що Трамп змальовував його розслідування як "полювання на відьом". Із визнанням Манафорта винним у руках Мюллера опинився інструмент тиску, використовуючи який, він може ще раз звернутися до Манафорта та сказати: "З огляду на наступний процес ми можемо ще раз поговорити. Ми можемо тут досягнути домовленості, якщо ти надасиш нам інформацію". Як зі стратегічної, так і з політичної точки зору визнання Манафорта винним було дуже важливим для розслідування Мюллера.

Ви казали, що дотеперішні свідчення Майкла Коена, ймовірно, для Трампа поки не були небезпечними з юридичної точки зору. Багато хто виходить з того, що Коен надать нью-йоркським слідчим ще багато інформації .Ви теж?

Він все ж був його особистим адвокатом. Слідчі органи конфіскували чимало документів та визнали їх релевантними, ймовірно, частину з них ще вивчатимуть. Зрештою, Коен певний час тому сказав, що його сім'я йому важливіша за Трампа. Це був перший сигнал, що він відвертається від президента. Те, що він є першим, хто відверто каже, що Трамп дав йому вказівку сплатити ці гроші порнозірці та моделі журналу Playboy, демонструє, що Коен однозначно готовий свідчити проти Трампа - і він знатиме про Трампа значно більше.

Також це стане важливим для розслідування Мюллера: останній тепер серйозно у грі та має обвинуваченого, який, здається, й справді хоче своїми свідченнями обтяжити Трампа. Це пояснює також дуже нервову реакцію не лише з боку Трампа, а й з боку його нового адвоката Джуліані, який у кількох телепрограмах майже істерично реагував на ці закиди. Заяви, які з цього приводу виходять з адміністрації Трампа, - дуже захисного характеру. Це пов'язано з побоюваннями, що Коен має ще багато чого розповісти.

Чи вважаєте ви можливим звільнення Трампом прокурора Роберта Мюллера?

Сам Трамп не може звільнити Мюллера, він мав би вимагати від міністра юстиції звільнення спецпрокурора. Джефф Сешенс заявляв, що самоусунувся від розслідування і не може вчинити дій щодо Мюллера. Це означає, що Мюллера мав би звільнити Род Розенстейн (заступник міністра юстиції. - Ред.). Утім, той завжди сигналізував, що цього не робитиме. Якщо ж Трамп тут і надалі проявлятиме активність та вимагатиме, щоб розслідування завершили - то це справді стане шляхом до другого Вотергейтського скандалу. Не думаю, що Трамп це зробить.

Наскільки ймовірним є вплив останнього розвитку подій на результати проміжних виборів до Конгресу у листопаді?

Я вважаю, що на ядро електорату Трампа це не вплине. Вони скажуть, що в розслідуванні Мюллера йдеться про співпрацю між виборчим штабом Трампа та російським урядом, а тут поки нічого немає. Мовляв, йдеться про зовсім інші справи, в яких винні такі люди як Манафорт та Коен, до яких, утім, президент непричетний. Питання полягає в тому, наскільки ці новини вплинуть на все численнішу групу незалежних виборців. Або маятник хитнеться від республіканців знову до демократів, або ж виборці просто лише розчаровані, оскільки знову стало зрозуміло, що вердикт Манафорту та Ко не сприймається як вердикт близькому оточенню Трампа, а як поведінка корумпованої політичної еліти, що править у Вашингтоні. Через таке бачення ці виборці, можливо, взагалі не підуть голосувати. Це - два варіанти розвитку.    

Професор Крістіан Ламмерт - політолог в Інституті імені Джона Ф. Кеннеді при Вільному університеті Берліна.

Інтерв'ю провела Гелена Кашель.