Пошуки єдиної мови

Якби не тисячі перекладачів, усі системи та структури Євросоюзу ніколи б не змогли безперебійно функціонувати. Адже у Європейському Союзі офіційними є 23 мови, і кожен політик – від Мальти до Ірландії – має право вести перемовини своєю рідною мовою, а кожен громадянин ЄС має право читати принаймні найважливіші документи ЄС своєю. Тож на переклад усіма офіційними мовами Євросоюз щороку витрачає майже чверть мільярда євро.

Вирішити проблему, здавалося б, досить просто – варто лишень знайти єдину мову, якою могли б порозумітися усі європейці. І чому б не скористатися штучною мовою есперанто, яку поляк Людвік Заменгоф винайшов з цією метою ще наприкінці XIX століття. Есперанто означає "той,що сподівається". Тих, які сподіваються на есперанто, можна знайти і в брюссельських кабінетах. Один з них – Шон О'Ріен, президент Європейського союзу есперанто. У повсякденному житті ірландський дипломат займається перекладом документів Єврокомісії своєю рідною мовою.

Англійська – нове есперанто

О'Ріен є переконаним прихильником запровадження есперанто у Євросоюзі: "Гадаю, есперанто – мова з чіткими закономірностями, яку дуже легко вчити. Її можна дійсно швидко вивчити". За його словами, у Брюсселі існує широке коло активних знавців есперанто. Утім, водночас Шон О'Ріен усвідомлює, що серйозно про запровадження есперанто у Брюсселі ніхто не замислюється.

Таку позицію висловлює, зокрема, Дорис Пак (Doris Pack), експерт з культури та багатомовності у Європейському парламенті. "В жодному разі не есперанто! – каже Пак. – Гадаю, ми всі вже звикли, що можемо порозумітися з допомогою англійської. Більшість людей цього навчилися. Моє есперанто – англійська".

Неправильно, але дохідливо

Та серед перекладачів на службі Євросоюзу есперанто не користується популярністю. Ганс Шиндлер працює у Брюссельській службі перекладачів вже 32 роки, і за цей час, каже він, про есперанто ніколи не йшлося. Шиндлер радше переконаний у переможному наступі англійської мови, чи то пак так званої BSE, як люблять жартувати він і його колеги.

"Це така собі "badly spoken English" – "погана англійська". Її все частіше використовують делегати, і навіть якщо нам як перекладачам від неї вже вуха болять, дивовижним є той факт, що з допомогою такої абсолютно неправильної англійської люди можуть так добре порозумітися. Зважаючи на це, есперанто як штучна мова з набагато складнішою структурою не має жодних шансів", - ділиться враженнями Ганс Шиндлер.

Мова, для якої не треба таланту

Визначення "штучна мова" не до вподоби Шону О'Ріену. Зрештою навіть у Вікіпедії мовою есперанто є більше статей, ніж деякими з 23 офіційних мов Євросоюзу. Крім того, нарікає О'Ріен, несправедливо, що малочисельні англійці через панівну роль їхньої мови у світі, мають таку незаслужену перевагу. Мовляв, з есперанто усі були б рівними.

Тож Шон О'Ріен сподівається на принаймні частковий успіх есперанто, зокрема на те, що вивченню такої легкої мови приділятимуть більше уваги. "Есперанто можна використовувати, аби переконати не дуже успішних у навчанні дітей в тому, що й вони мають талант до мов", - наводить приклад Шон О'Ріен.

Автори: Мартин Боне / Тетяна Бондаренко
Редактор: Захар Бутирський