Повернення "нафтової зброї"
18 серпня 2016 р.Європейські споживачі з подивом поглядають на вартість пального на автозаправках. Адже заправитися в розпал сезону відпусток та літніх канікул коштувало дорожче, ніж зазвичай. Натомість цьогоріч водії у виграші від тривалого періоду низьких цін на бензин та дизель. Причина цих незвичайних явищ - цінова війна, що точиться навколо нафти. Сам енергоносій вважається ресурсом номер один сучасних розвинутих промислових суспільств.
Обсяги світового нафтовидобутку високі як ніколи. Як наслідок - на ринках пропозиція перевищує попит. Інформаційна служба нафтової галузі OPIS повідомляла в липні про щоденне перевиробництво обсягом 350 тисяч барелів (1 барель = 159 літрів). Попри це деякі країни-експортери нафти вкотре збільшують обсяги видобутку "чорного золота". Особливо це стосується Саудівської Аравії. Королівство підвищило щоденний обсяг видобутку нафти на цілих 50 тисяч барелів.
Тож економіст Томас Маєр в інтерв'ю DW веде мову про застосування "нафтової зброї". Але цього разу йдеться не про споживачів на Заході, а про небажаних конкурентів та політично ворожих сусідів. "Перша мета цих кроків - вивести з гри конкурентів, що займаються видобутком сланцевої нафти, особливо в США", - пояснює колишній головний економіст Deutsche Bank. "Ще одна мета - перешкодити Ірану відновити свої позиції сильного гравця на ринку нафти", - додав експерт.
Повернення Ірану на ринок нафти
2012 року через загострення політики санкцій Заходу щодо Ірану цій країні практично перекрили доступ до міжнародного нафтового ринку. Видобуток нафти істотно скоротився, а експорт впав вполовину. Але все змінило підписання договору щодо іранської ядерної програми. З початком нинішнього року санкції в енергетичному секторі втратили чинність. За словами експертки Берлінського Фонду "Наука та політика" (SWP) Азаде Замірірад, з моменту скасування ембарго Тегеран переслідує одразу три мети. "По-перше, повернути нафтовидобуток до рівня 2011 року, тобто до набуття чинності санкцій. По-друге, якомога швидше здобути втрачену частку ринку. По-третє, залучити прямі іноземні інвестиції в зношену інфраструктуру енергетичного сектора", - пояснила вона в розмові з DW.
Низькі ціни на нафту ускладнюють досягнення цих цілей. "З точки зору Тегерана, після підписання угоди щодо атомної програми Саудівська Аравія прагне всіма силами та засобами завадити політичному та економічному посиленню Ірану", - зазначає берлінська експертка з SWP. "Адже Тегеран постійно закидав Ер-Ріяду, що той свідомо намагається тиснути на ціни", - додала вона.
Саудитам теж непереливки
Водночас сама Саудівська Аравія теж потерпає від низьких цін на нафту. Країна ще більше залежна від експорту нафти, ніж значно розгалуженіша іранська "економіка опору". Тож новий рік приніс громадянам Саудівської Аравії несподіваний "подарунок" - різке підвищення цін на пальне. Ціни на дизель та гас теж значно підскочили, так само як і на газ, електроенергію та воду.
Експерт німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Себастьян Зонс вважає політику Ер-Ріяда щодо цін на нафту вкрай небезпечною стратегією. Адже бюджетні негаразди в Саудівській Аравії переплітаються з соціокультурними проблемами. Йдеться, на думку Зонса, який є саме фахівцем з питань Близького Сходу, серед іншого й про високе безробіття серед молоді, значну залежність від іноземної робочої сили, роздутий державний сектор.
Іншим країнам-експортерам нафти спричинене Саудівською Аравією перевищення пропозиції над попитом на ринку нафти завдає не менше клопоту, пояснює Зонс. Але щось протиставити сильному впливові Саудівської Аравії в ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти. - Ред.) вони не можуть. "Жодна з тих спроб, що мали місце, не була сприйнята саудитами. Тож вони мають таку собі одноосібну владу в межах ОПЕК, проти якої інші країни нічого не можуть вдіяти", - додав експерт DGAP Зонс.
Нові технології змінили правила гри
Запекла цінова війна бере свій початок з листопада 2014 року, коли відбулося засідання міністрів країн-членів ОПЕК. Тоді ключовими питанням була реакція на збільшення обсягів видобутку сланцевої нафти у США із застосуванням технології фрекінгу та можлива реакція на повернення Іраку на нафтовий ринок. Завдяки фрекінгу, попри шквал критики з боку екологів, Сполучені Штати вийшли на третє місце у світі за обсягами видобутку нафти. Лише Саудівська Аравія та Росія незначно випереджають США за цим показником. За період з 2010 по 2015 рік Сполучені Штати змогли практично подвоїти обсяги нафтовидобутку на своїй території.
Нафтовий експерт з Гамбурзського інституту світової економіки Леон Лешус теж називає різке збільшення обсягів нафтовидобутку в США головним фактором падіння цін на "чорне золото", що тривало з літа 2014 року до початку 2016 року. Лешус нагадує, що тоді ринкова вартість нафти скотилася зі 100 доларів за барель до менш ніж 30.
Нові технології призвели також до появи на ринку нових потужних гравців. За останнє десятиліття інтенсивна розробка нафтоносних пісків у канадській провінції Альберта перетворила Канаду в одну з провідних країн-експортерів нафти. "Три мільйони барелів видобуває Канада щодня і це - результат використання так званих неконвеційних методів видобутку, що застосовуються дедалі частіше", - наголошує у розмові з DW експерт німецької Асоціації підприємств нафтопереробної промисловості Александер фон Ґерсдорф. Ще одним наслідком цього стала втрата ОПЕК позицій на ринку - тепер на організацію припадає лише 40 відсотків нафтовидобутку в світі.
Ер-Ріяд гострить зброю
Але навіть під час найбільшого падіння біржових цін Саудівська Аравія не скорочувала обсягів нафтовидобутку, аби посилити тиск на конкурентів у Північній Америці. Адже собівартість фрекінгу, а особливо розробка нафтоносних пісків у Канаді, значно перевищує розробку нафтових родовищ в аравійських пустелях.
Саудити й зараз і чути нічого не хочуть про замороження рівня обсягів нафтовидобутку. Тож Томас Маєр не вбачає підстав у найближчому майбутньому для завершення цінової війни. "Пропозиція не скорочується. Водночас попит лишається відносно низьким, адже світова економіка більше не розвивається так, як раніше", - зазначає експерт.